Дослідження пористості, густини, природної вологості, залишкової водонасиченості пісковиків Донецького басейну, які залягають у зонах поширення вугілля різного ступеня метаморфізму - від довгополуменевого до пісного, надали змогу визначити вплив катагенетичних змін вугленосних відкладів на газонасиченість і фільтраційно-ємнісні властивості потенційних порід-колекторів. Встановлено, що щільність пісковиків закономірно збільшується залежно від ступеня катагенетичних перетворень - для відкладів, які містять вугілля від довгополуменевого до пісного, середня об'ємна густина збільшується від <$E2,36~cdot~10 sup 3> до <$E2,60~cdot~10 sup 3 ~roman {кг "/" м} sup 3>, середня густина твердої фази - від <$E2,63~cdot~10 sup 3> до <$E2,70~cdot~10 sup 3 ~roman {кг "/" м} sup 3>, коефіцієнт відкритої пористості в середньому зменшується від 11,9 до 3,0 %. Середні значення показника вагової вологості зменшуються залежно від ступеня катагенетичних змін від 1,56 % для пісковиків, що містять вугілля марки Д, до 0,59 % для пісковиків, які містять вугілля марки ПС. На відміну від вагової вологості, протилежну тенденцію має зміна відносної вологості (заповнення пор вологою) пісковиків. Одержані результати свідчать про збільшення середніх значень ступеня заповнення пор вологою від пісковиків, що містять вугілля марки Д (27,6 %), до пісковиків, що містять вугілля марки П (99,1 %). Високі значення ступеня заповнення пор вологою пісковиків, які містять вугілля марки П, надають змогу припустити, що відносна вологість пісковиків, які залягають у зоні поширення антрацитів, також близька до 100 %. Відповідно ступінь заповнення пор газом (показник, який доповнює ступінь пор вологою до 100 %), або відносна газонасиченість, у середньому зменшується від 72,4 % для пісковиків, пов'язаних з вугіллями марки Д, до пісковиків, що містять більш метаморфізоване вугілля. У зоні поширення пісного вугілля він дорівнює майже нулю. Доведено, що в низькопористих пісковиках із коефіцієнтом відкритої пористості менш ніж 4,4 % поровий простір зайнятий переважно зв'язаною водою (адсорбційною та мікрокапілярною), вміст якої становить не менше половини (50 %). Показано, що зростання природного відносного водонасичення пісковиків Донбасу у процесі катагенетичних змін зумовлене зростанням залишкової водонасиченості, переважно за рахунок мікрокапілярної вологи, що супроводжується зменшенням відносної газонасиченості. Зменшення розміру фільтрувальних каналів і підвищення залишкової водонасиченості (збільшення вмісту зв'язаної води) під час катагенетичних змін зменшують ефективний об'єм порового простору та підвищують нижню межу відкритої пористості колекторів порового типу. Поява тріщин природного або техногенного походження може суттєво збільшити ефективний об'єм порового простору та різко знизити нижню межу відкритої пористості колекторів, у яких частина порового простору зумовлена тріщинуватістю.

  Повний текст PDF - 436.496 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"