Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії та корі, а також глибинної проникної "трансформной" зони і тектонічного шва Херсон - Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезпечує поповнення розплавами і флюїдами, наявність корового осередку забезпечує змішування раніших розплавів з новими порціями, що надходять з мантії. Змінення складу глибинного флюїду, а також його трансформація в розплавах обох осередків плавлення зумовлюють склад родовищ, які формуються біля поверхні. З водними хлоридно-калієвими флюїдами, що супроводжували формування палінгенних кіровоградських гранітоїдів, пов'язане утворення кварцових золоторудних жил. Збільшення лужності флюїду в мантійному осередку призводить до активністі елементів, які можуть потрапити у розплав в лужному середовищі, - титану й урану. Поступове розчинення залишкових корових розплавів фторидно-натрієвим флюїдом зумовлює появу літієвих пегматитів, що містять рідкіснометалеву мінералізацію. Накопичення Li, Cs, Be, Nb та інших елементів спричинене зміною коефіцієнтів розподілу між твердими фазами і гранітним розплавом за наявності фтору. В процесі формування Корсунь-Новомиргородського плутону і альбітитів лужність глибинного флюїду зростає. У коровому осередку він розводиться водою, що призводить до зниження лужності та підвищення окисного потенціалу. Стає можливим осадження бранериту та оксидів урану.

  Повний текст PDF - 293.7 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"