Наведено основні принципи синергетичної (що самоорганізується) тектоніки. Еволюційний розвиток Землі, яка обертається навколо власної осі, розглянуто як розвиток неврівноваженої системи, який періодично закінчується катастрофічним процесом ортогональної зміни осі обертання. Зміна осі обертання відбувається в процесі досягнення, а не порушення гравітаційно-інерційної рівноваги, що є принциповим, оскільки не потребує ніяких додаткових енергетичних впливів на систему. Періодичності геологічних процесів (цикли Вільсона, Штілле та ін.) пов'язані зі синхронізуючим впливом вселенського гравітаційно-хвильового поля, природа якого не є силовою, тобто на Землю діє не сила, а зміна зовнішніх умов, які і визначають перебіг внутрішньоземних процесів. Показано, що, з огляду на будову Всесвіту базові періоди тектогенезу гравітаційно-хвильової природи такі: період Вільсона протяжністю понад 400 млн років; період Штілле з середньою протяжністю 15 млн років; галактичний період із середньою протяжністю 1,24 млн років; зірковий період із значенням 11 років. Ці періоди визначають як тектонічну історію Землі, так і частково кліматичну.

  Повний текст PDF - 177.966 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"