Закарпатський неогеновий прогин оточений Паннонським басейном, Зовнішніми Карпатами, Східно-Словацькою і Трансільванською западинами. Геологічні дослідження в межах Закарпатського прогину розпочалися в XIX ст. Активна фаза досліджень припадає на закінчення Другої світової війни і продовжується до цих пір. В межах прогину проведено площадні геофізичні дослідження, зокрема гравіметричні, магніторозвідувальні та сейсмічні. Виконано значний обсяг картувального, структурного, параметричного та пошуково-розвідувального буріння. У результаті пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ було відкрито декілька родовищ: Русько-Комарівське, Станівське, Королівське, Солотвинське. Однією з особливостей газоносності є хімічний склад природних газів, який характеризується значною часткою азоту і вуглекислого газу. Більшість дослідників схиляються до думки, що природні гази Закарпатського прогину абіогенного походження. Подальше з'ясування умов формування та поширення природних газів дозволить виокремити подальші напрями постановки геологорозвідувальних робіт на газ з високою калорійністю.

  Повний текст PDF - 388.634 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"