Дніпровсько-Донецька западина - основний нафтогазоносний район України. Регіон характеризується поширенням солянокупольних структур, що є об'єктами нафтогазорозвідувальних робіт. Складна і довготривала історія розвитку регіону зумовила структурно-тектонічне районування западини: прибортові (або шовні зони Прип'ятсько-Маницького і Барановицько-Астраханського глибинних розломів), приосьові (або зони прирозломних виступів фундаменту) та осьова зони. Південна та північна бортові зони - це занурені схили Українського щита та Воронезького кристалічного масиву. Рифтогенез і галокінез - чинники, що вплинули на циклічний перебіг еволюції соляних куполів, яким властивий несинхронний рівень розвитку в певні геологічні епохи у зв'язку із їх приуроченістю до різних структурно-тектонічних зон западини. Морфологічні особливості соляних структур, поширеність і характер розривних порушень, стратиграфічні та літологічні перериви й незгідності позначаються на розподілі пасток нафти і газу. В освоєних нафтогазоносних регіонах, де задачі геологорозвідувальних робіт ускладнились, суттєво підвищується значення палеотектонічних досліджень для прогнозування пасток та їх нафтогазоносності. Розглянуто основні етапи розвитку соляних структур, розташованих в осьовій, південній та північній прибортових структурно-тектонічних зонах западини за графіками швидкостей осадконагромадження. За порівняння графіків швидкостей осадконагромадження за даними свердловин на проміжку від турнейського до ранньопермського часу, спостережено синхронний (відповідно до епох) стрибкоподібний характер розвитку структур незалежно від їх розташування в межах структурно-тектонічних зон та відмічено загальне уповільнення швидкостей осадконагромадження від палеозойської до мезозойської ери, від мезозойської до кайнозойської ери, характерний для всієї території Дніпровсько-Донецького западини. Для св. Крем'янківська-402 максимальні значення відповідають середньо- і пізньодевонському та башкирському, середні - пізньовізейському, серпуховському, мінімальні - турнейському, ранньовізейському часу. Для св. Скоробагатьківська-2 максимальні значення - середньо- і пізньодевонському, пізньовізейському, башкирському, пізньок'амяновугільному; середні - турнейсько-ранньовізейському, московському; мінімальні - серпуховському, ранньопермському часу. Для св. Герасимівська-1 максимальні значення характерні для середньо- і пізньодевонського, пізньовізейського, башкирського, середні - турнейського, московського, мінімальні - ранньовізейського, серпуховського часу.

  Повний текст PDF - 410.256 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"