Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (українське Закарпаття)

Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.; Шлапінський, В. Є.

Мета роботи - провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23,35 - 23,87<^>oS, 48,23 - 48,51<^>oN) для уточнення оцінок геоекологічних ризиків. Комплексно проаналізовано сейсмічні, геологічні та геодезичні дані з залученням сучасних методик і найновіших результатів досліджень, зокрема, даних про сейсмічність Карпатського регіону України за історичний період і період інструментальних спостережень, нових методик аналізу макросейсмічних полів та уточнення гіпоцентрії Закарпатських землетрусів; аналіз геології та тектоніки поширених тут приповерхневих покривів насувного типу; геоморфологічний аналіз особливостей рельєфу та сучасних рельєфотвірних процесів; проведення спеціальних геодезичних (зокрема моніторингових) досліджень (тріангуляція, світловіддалемірні, GPS-дослідження) та аналіз одержаних даних. За геолого-тектонічними даними Теребле-Ріцька ГЕС розташована на геологічних структурах Буркутського (Поркулецького) покриву Українських Карпат, приблизно на 2 км південніше від лінії його контакту з Дуклянсько-Чорногірським (Дуклянським) покривом. Зона ГЕС знаходиться на відстані близько 16 - 18 км на північний схід від зони сейсмоактивного Закарпатського глибинного розлому (сутури) та на відстані близько 28 - 30 км від зони зчленування його з також сейсмоактивним Оашським меридіональним розломом Закарпатського прогину. За результатами сейсмологічних досліджень на заході району (на 23,43 - 0,03<^>oS) простежена субмеридіональна глибинна (з вогнищами землетрусів до глибини 38 - 52 км) сейсмотектонічно активна зона контакту терейнів Алькапа та Тисія-Дакія в Карпатському регіоні України. На півдні та південному сході сейсмоактивною (активність до глибин 31 км) є діагональна (північно-західно - південно-східного напрямку, аз. 117 +- 5<^>o) зона Закарпатського глибинного розлому. Центральна частина зони (район водосховища) є в сейсмічному відношенні порівняно слабкоактивною. За макросейсмічними даними район ГЕС і водосховища зазнавав струшувань силою до 3 - 4 балів від історичних землетрусів у Чумальово (1935 р.) і Драгово (1937 р.), а також від Углянських (1978 р.) і Колочавського (2011 р.) землетрусів. Сейсмічна активність наявних тут приповерхневих (0 - 6 км) геологічних структур - покривів насувної кінематики є відносно невеликою (13 слабких землетрусів з М = 0,8 - 2,2 на територію розміром 26 x 30 км за 55 років). У прилеглій до Закарпатського глибинного розлому зоні простежена "сейсмофокальна" площина, яка занурюється від зони розлому (з глибини 6 км) під кутом 55 +- 3<^>o у північно-східному напрямку під карпатські структури (до глибини 32 км) і є індикатором сучасної залишкової активності процесу так званої "крокодилової тектоніки" в Карпатському регіоні України.