Знахідки силіцидів заліза в Україні. Космогенне чи телуричне походження?

Білик, Н. Т.; Маковський, Ю. С.; Побережська, І. В.; Степанов, В. Б.; Тимощук, В. Р.; Шевченко, Т. Г.; Яценко, І. Г.

Мета роботи - на підставі дослідження хімічного та мінерального складу встановити природу та умови утворення силіцидів заліза, знайдених на території України. Проведено морфологічні, мінералогічні, дослідження; мікрозондовий і рентгеноструктурний аналіз. На підставі вивчення літературних даних здійснено порівняння з відомими у світі знахідками силіцидів заліза. За результатами досліджень встановлено 3 типи виявлених сполук заліза з силіцієм. Перший представлений великими уламками (максимальна встановлена вага 5934 г) із частково оплавленою поверхнею. Характерний сталий склад і кристалічна структура, що відповідає мінералу зюситу (suessite (Fe,Ni)3Si). Основна маса уламків із зюситу містить кубічні мікрокристали карбіду титану (TiC). Другий тип представлений дрібними оплавленими частками, іноді сферичної форми, містить дві фази розпаду твердого розчину феросиліцію. Розмір часток до 3 мм. Третій тип є мікровключеннями силіцидів заліза сферичної форми у корундах мантійного типу. Корунди цього типу вперше виявлено в алмазоносних туфізитових комплексах Західного Уралу, корунди мантійного походження - на чотирьох об'єктах в Україні (2 об'єкти з встановленою алмазоносністю). Мінерал містить дуже специфічний комплекс сингенетичних включень: силіцид заліза, самородне залізо, ітерметалічні сплави та оксидні фази системи Zr - Ti - Al - Fe - Sc - TR. За комплексом геологічних, мінералогічних і геохімічних ознак перший тип можна зарахувати до речовин космогенного походження, другий і третій є продуктом телуричного походження. Отже, вперше проведено типізацію знахідок силіцидів заліза на Україні. Незалежно від природи силіцидів заліза (космогенне чи телуричне) їх формування пов'язане з різковідновними умовами формування, характерними для глибинних частин планет земного типу. Вивчення часток, складених силіцидами заліза, а також іншими безкисневими сполуками та мінералами (силіциди, карбіди, самородні метали та інтерметалічні сплави), може мати неоціненне значення для уявлень про речовинний склад глибинних сфер планет, зокрема Землі. Наявність у породах феросиліцидів земного походження, особливо за присутності інших компонентів, експлозивної асоціації, тобто безкисневих мінералів і сполук (силіциди, карбіди, самородні метали та інтерметалічні слави, високобаричні мінерали, мінерали-супутники алмазу) можна ефективно використовувати як індикаторну ознаку під час пошуків і прогнозування корисних копалин, пов'язаних із мантійними флюїдизатно-експлозивними процесами. Це насамперед прояви алмазоносності, кольорових та благородних металів, рідкісно-земельних елементів.