Мета роботи - встановлення частоти та вираженості тривожно-депресивних розладів в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із різними ендоскопічними формами, та оцінювання впливу психокорегувальних препаратів у разі їх додаткового призначення. Для оцінки психічного стану 108 військовослужбовців - учасників АТО, хворих на ГЕРХ, чоловічої статі у перший день загальноклінічного обстеження використовувалася госпітальна шкала тривоги та депресії HADS за градацією визначення тривоги та депресії. Як психокорегувальні засоби обрано сульпірид і флуоксетин. У результаті дослідження психоемоційні розлади мали місце у 108 військовослужбовців - учасників АТО. Астеноневротичний синдром встановлено у 14 хворих на неерозивну рефлюксну хворобу (НЕРХ) та у 28 пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ (ЕРХ), тривожно-депресивний синдром діагностовано у 26 військовослужбовців із НЕРХ і 40 чоловіків, хворих на ЕРХ. У ході проведення аналізу не виявлено зв'язку ефективності лікування з ендоскопічною формою ГЕРХ у разі застосування як сульпіриду, так і флуоксетину. Встановлено, що застосування флуоксетину надає можливість знизити ризик недосягнення ефекту: від 38,2 % (95 % вірогідний інтервал (ВІ) 22,3 - 55,6 %) у разі лікування сульпіридом до 9,1 % (95 % ВІ 1,7 - 21,6 %) у разі лікування флуоксетином. Зроблено висновки, що комплексне призначення стандартної терапії з корекцією психоемоційних проявів надає можливість покращити перебіг ГЕРХ, сприяє більш швидкій регресії клінічних проявів. Порівняння клінічної ефективності додаткового призначення психотропних препаратів показало переваги флуоксетину (відносний ризик = 0,24 (95 % ВІ 0,07 - 0,76)) у порівнянні з сульпіридом.

  Повний текст PDF - 373.507 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"