Мета дослідження - оцінити значимість змін ліпідного спектра крові (ЛСК) у хворих на хронічний панкреатит (ХП) з ішемічною хворобою серця (ІХС) у патогенезі коморбідності даних захворювань і в динаміці лікування полікозанолом. Дослідження проведено серед 22 пацієнтів (із них 10 пацієнтів із ХП і дисліпідемією і 12 хворих із коморбідністю ХП та ІХС за синдрому ХСН I - II A-Б стадії II - III функціонального класу) і серед 10 практично здорових осіб. Чоловіків було 13, жінок - 9, віком від 31 до 69 років. Пацієнтам двох груп додатково до протокольного лікування призначали полікозанол по 10 мг 1 раз під час вечері, курсом до 3 міс. Для вивчення особливостей ЛСК визначено рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, тригліцеридів (використовуючи реактиви фірми Lachema (Чехія), за допомогою методу Златікс - Зака). Рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності визначено за допомогою розрахункового методу за формулою Фрідевальда з урахуванням того, що концентрація тригліцеридів не перевищувала 4,5 ммоль/л. Крім цього, визначено холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності та індекс атерогенності, використовуючи загальноприйняті розрахункові методи. У хворих із поєднаним перебігом ХП з ІХС у більшості випадків має місце вірогідне (p << 0,05) підвищення показників загального холестерину, ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності, тригліцеридів. У ході аналізу типів дисліпідемій встановлено, що частіше зустрічалися IIа і IIв типи (22 і 25 % відповідно), але за коморбідності частіше виявлявся IIа і IV тип дисліпідемій. У динаміці тримісячного лікування полікозанолом у хворих на ХП вірогідно підвищувалися показники холестерину ліпопротеїдів високої щільності і знижувалися показники тригліцеридів, що свідчить про гіполіпідемічний ефект препарату і можливість використання його в поєднанні зі статинами з метою зменшення ризику кардіоваскулярних подій. Зроблено висновок, що коморбідність хронічного панкреатиту з ІХС підвищує ризик прогресування дисліпідемії та атеросклерозу. Підтвердженням цього є підвищений індекс атерогенності у даній групі пацієнтів поряд із вираженістю порушень ЛСК. Додаткове до курсового лікування призначення полікозанолу хворим із ХП і дисліпідемією, а також у поєднанні з ІХС сприяє зниженню та нормалізації деяких показників ЛСК. Це надає можливість рекомендувати препарат для тривалого лікування даних груп пацієнтів, у тому числі в поєднанні зі статинотерапією.

  Повний текст PDF - 4.998 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"