Предмет дослідження - теоретичні та методологічні засади регулювання сукупного попиту на макроекономічному рівні, спрямованого на ефективний розвиток економіки України. Мета роботи - аналіз впливів споживчого попиту на умови рівноваги між виробництвом (нагромадженням) і споживанням, в тому числі розгляд напрямів оптимізації міжгалузевої структури споживчого попиту для програмування економічного розвитку. Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії, маркетингу та статистики, і включають в себе методи порівняльного економічного аналізу, економіко-математичного моделювання, прогнозування та інші. Результат роботи - пропозиції щодо досягнення оптимальної пропорційності між зростанням доходів населення, споживчим попитом, розвитком галузей для мінімізації макрофінансових дисбалансів і досягнення найбільш можливого в даних умовах приросту ВВП. Галузь застосування результатів. Економіка та управління національним господарством, у частині державних систем та механізмів управління економікою на міжнародному, галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях, методи й економічні важелі регулювання економічних процесів та їх ефективність. Висновки: споживчий попит є потенційною спроможністю домашніх господарств купувати для своїх потреб певні обсяги товарів і послуг. Цей обсяг і його товарна (міжгалузева) структура залежить від комплексу чинників, діючих на національному, галузевому, регіональному і корпоративному рівні. Для макроекономічної стабільності економіки споживчий попит має постійно врівноважуватись виробництвом споживчих товарів та послуг. Дефіцит виробництва балансується інфляцією, зростанням імпорту, девальвацією національної валюти, що далі провокує фінансову нестабільність і погіршення умов для капітальних інвестицій і розвитку реального сектору. Джерелом споживчого попиту є доходи населення. При збалансованій державній політиці реальна заробітна плата має випереджати темп приросту ВВП на 5 - 6 відсоткових пункти, спожив чий попит - на 3 - 4 відсоткові пункти. Державна політика може частково впливати на структуру споживчого попиту. За рахунок оптимізації міжгалузевої структури кінцевого продукту може досягатися зростання споживчого попиту додатково на 0,5 - 1 відсоток, а, відповідно, ВВП - на 0,7 - 1,3 в.п. Для більш детального дослідження споживчого попиту доцільно виділяти, також, реальний, ефективний і оптимальний споживчий попит. Ефективним споживчим попитом будемо називати такий його обсяг, який не може бути збільшений за рахунок інших заходів державної політики, при даному обсязі доходів населення.

  Повний текст PDF - 154.175 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"