Дисертацію присвячено дослідженню взаємодії партійних організацій і громадських утворень як одного з провідних чинників структурної диференціації громадянського суспільства. Доведено, що типи та форми взаємодії між громадськими організаціями та партійними осередками в умовах трансформацій політичної системи та розвиненої демократії визначаються на основі конструктивної рівноправної співпраці, прямого організаційного контролю з боку партій над громадськими організаціями, афіліювання політичними партіями громадських акторів до своєї структури, комунікаційної та ідейної маніпуляції громадським середовищем з боку партійних гравців. На основі зарубіжної політичної практики та вітчизняного досвіду розглянуто політико-комунікаційні пріоритети партійно-громадської взаємодії, процеси стратифікації громадської думки як передумови структурної диференціації політичної громадськості. За допомогою застосування комплексної методології розкрито механізми афіліювання громадських спільнот у межах політико-технологічних стратегій політичних партій.

  Повний текст PDF - 307.123 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"