Литвак С. О.
Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм комплексу передньої мозкової – передньої сполучної артерії / С. О. Литвак, Л. Н. Яковенко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 1. - С. 41-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_1_7
Мета роботи - встановити особливості клінічних виявів та оптимізувати хірургічне лікування артеріальних аневризм (АА) комплексу передньої мозкової-передньої сполучної артерії (ПМА-ПСА). Проаналізовано результати хірургічного лікування 267 (100 %) хворих з АА комплексу ПМА-ПСА за період з 01.01.2011 р. до 31.12.2017 р. Жінок 143 (53,6 %), чоловіків - 124 (46,4 %). Мікрохірургічних операцій проведено 165 (61,8 %), ендоваскулярних - 122 ( 38,2 %). Організація надання допомоги, клініко-інструментальні обстеження, медикаментозне та хірургічне лікування проведені згідно із протоколами (наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 275, EBM Guidelines 28.8.2017, Juha E. Jaaskelainen). Розрив АА діагностовано у 238 (89,2 %) хворих. Госпіталізовано до 28-ї доби з моменту розриву 181 (67,9 %) пацієнта. Стан хворих за рівнем свідомості при госпіталізації: ясний у 92 (34,4 %), приглушення - у 127 (47,6 %), сопор - у 28 (10,5 %), кома - 20 (7,5 %). Стан пацієнтів за шкалою САК WFNS (World Federation of Neurological Surgeons grading scale of SAH): I - у 63 (23,6 %), II - у 43 (16,1 %), III - у 78 (29,2 %), IV - у 36 (13,5 %), V - у 18 (6,8 %). Зміни у психічній сфері виявлено у 87 (32,6 %) хворих, із них при негеморагічних виявах у всіх спостереженнях - 29 (10,8 %). Рухові порушення діагностовано у 116 (43,4 %) осіб, ураження черепно-мозкових нервів - у 42 (15,7 %), зокрема зорові порушення - у 28 (10,5 %), окорухові - у 5 (1,9 %), зорові та окорухові - у 9 (3,3 %). Субарахноїдальний крововилив з внутрішньомозковою гематомою виявлено у 184 (77,3 %) пацієнтів. Локалізація гематом: лобні частки - 161 (87,5 %) спостереження, ізольовано у мозолистому тілі - 15 (8,1 %) та/або у прозорій перетинці - 8 (4,4 %). Внутрішньошлуночкове поширення крововиливу діагностовано у 81 (34 %) пацієнта: 1 - 4 бали за шкалою Graeb - у 32 (39,5 %), 5 - 8 балів - у 27 (33,3 %), 9 - 12 балів - у 22 (27,2 %). Латеральна та/чи аксіальна дислокація мала місце у 28 (11,8 %) випадках. Висновки: виявлено, що для АА комплексу ПМА-ПСА типовою є геморагічна маніфестація захворювання з формуванням внутрішньомозкової гематоми у лобних частках, дислокаційним синдромом, проривом крові у шлуночкову систему та церебральним вазоспазмом з клінічними виявами I - III ступеня тяжкості за шкалою WFNS, руховими порушеннями (у 43,4 % випадків), ураженням черепно-мозкових нервів (у 15,7 %) та змінами у психічній сфері (у 32,6 %). Установлено залежність результатів хірургічного лікування АА комплексу ПМА-ПСА від терміну проведення операції та методу хірургічного втручання. Критеріями вибору оптимальної хірургічної тактики є тип клінічного перебігу захворювання, термін після розриву аневризми, тяжкість доопераційного стану, наявність церебрального вазоспазму, анатомо- топографічні характеристики аневризми.
Цитованість авторів публікації:Литвак С.Яковенко Л.
Бібліографічний опис для цитування:
Литвак С. О. Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм комплексу передньої мозкової – передньої сполучної артерії / С. О. Литвак, Л. Н. Яковенко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 1. - С. 41-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_1_7.
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Литвак Світлана Олегівна (медичні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити
"Анкету науковця"
|