Наукова періодика України Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія


Цимбалюк В. І. 
Чи є місце палідотомії у сучасному лікуванні хвороби Паркінсона? / В. І. Цимбалюк, А. О. Попов, К. Р. Костюк, Я. П. Зінькевич // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 3. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_3_5
Мета роботи - визначити клінічне значення однобічної стереотаксичної радіочастотної палідотомії (ОСРП) у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП), ускладненою леводопа-індукованими дискінезіями (ЛІД) та моторними флуктуаціями (МФ) через тиждень та 1 рік після операції. За період з 2008 до 2016 рр. ОСРП було виконано 16 пацієнтам (7 чоловікам та 9 жінкам віком від 48 до 73 років, середній вік - 56 років) із ХП, ускладненою ЛІД та МФ. Динаміку симптомів захворювання інтерпретували за допомогою окремих розділів та пунктів уніфікованої рейтингової шкали оцінки тяжкості паркінсонізму UPDRS. Середня вираженість ЛІД на контралатеральному боці через тиждень після ОСРП знизилася на 87,8 %, а через 1 рік різниця із доопераційним статусом становила 85,4 %. Відповідні показники аксіальних дискінезій дорівнювали 65,3 та 42,0 %. Вираженість ЛІД на іпсилатеральному боці після ОСРП знизилася на 25,0 %, а через 1 рік - збільшилася на 10,0 % порівняно із доопераційним рівнем. Через тиждень після палідотомії констатовано зниження вираженості МФ на 32,2 %, через 1 рік цей показник становив 12 %. Вираженість тремору спокою на контралатеральному боці знизилася через тиждень на 70,0 %, через 1 рік різниця із доопераційним статусом дорівнювала 60,0 %. Показники контралатеральної гіпокінезії становили відповідно 28,6 і 14,3 %. Контралатеральна ригідність зменшилася через тиждень на 71,4 %, а через 1 рік - суттєво не змінилася. Тремор, ригідність та гіпокінезія на іпсилатеральному боці не змінилися через тиждень після втручання, а за результатами контрольного огляду - несуттєво прогресували, що можна пояснити загальним прогресуванням захворювання. Позитивного або негативного впливу ОСРП на постуральні порушення не виявлено. Минущі мовні порушення відзначено у 2 (12,5 %) випадках. У 2 (12,5 %) пацієнтів спостерігали транзиторний парез лицьової мускулатури на контралатеральному боці. Висновки: найбільш наочним ефектом ОСРП при ХП є контроль ЛІД на контралатеральному боці, що спостерігається протягом щонайменше року після операції. Позитивні ефекти щодо аксіальних дискінезій через 1 рік після операції частково виснажуються, тоді як вплив на ЛІД на іпсилатеральному боці є незначним і нетривалим. Ефекти операції щодо МФ помірно знижуються протягом року. Відчутним та сталим є вплив ОСРП на контралатеральні тремор, ригідність та гіпокінезію. Явища неврологічного дефіциту після ОСРП є транзиторними.
  Повний текст PDF - 582.604 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Цимбалюк В.
  • Попов А.
  • Костюк К.
  • Зінькевич Я.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Цимбалюк В. І. Чи є місце палідотомії у сучасному лікуванні хвороби Паркінсона? / В. І. Цимбалюк, А. О. Попов, К. Р. Костюк, Я. П. Зінькевич // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 3. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_3_5.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Цимбалюк Віталій Іванович (1947–) (медичні науки)
  • Попов Антон Олександрович (технічні науки)
  • Костюк Костянтин Романович (медичні науки)
  • Зінькевич Ярослав Павлович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського