Серед населення Центральної і Східної Європи поширеність гіперурикемії (ГУ) становить 28 % у жінок і 23 % у чоловіків. У 2018 р. Європейська асоціація з вивчення артеріальної гіпертензії (АГ) офіційно включила ГУ в число незалежних факторів ризику АГ. Мета роботи - зіставлення літературних і власних даних, що відображають сучасні уявлення про роль гіперурикемії у прогресуванні АГ, і вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію. Було проаналізовано 382 особи для оцінки поширеності гіперурикемії в Сумській області. Для вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію у нормотензивних пацієнтів були сформовані дві групи: 31 пацієнт з UA << 400 мкмоль/л (1-а група) і 29 пацієнтів з UA >> 400 мкмоль/л (2-а група). Групи було співставно за віком і статтю. Тест з реактивною гіперемією для оцінки ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) проводили з використанням ультразвукової системи SonoScape S6. Збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 10 % під час проведення тесту розглядалося як критерій ендотеліальної дисфункції. Встановлено розповсюдженість гіперурикемії в Сумській області близько 42 % серед нормотензивних пацієнтів і 51 % - у пацієнтів з АГ із загальної когорти з 382 осіб. Добовий моніторинг АТ продемонстрував у 1-й групі рівень середньоденного систолічного АТ 118 мм рт.ст. і середньоденного діастолічного АТ - 72 мм рт.ст.; у 2-й групі - 130 мм рт.ст. і 80 мм рт.ст. відповідно (p << 0,05). Аналіз рівнів ЕЗВД показує достовірні відмінності між групами: 12,9 і 9,6 % в 1-й групі і 2-й групі відповідно (p << 0,05). Середній рівень СК в 1-й групі склав <$E328~symbol С~24> мкмоль/л; у 2-й групі - <$E469~symbol С~34> мкмоль/л. Бул одержано зворотну кореляцію -0,32 між рівнем СК і ЕЗВД в 1-й групі і -0,48 у 2-й групі (p << 0,05). Висновки: результати дослідження показали високу поширеність ГУ як у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, так і у нормотензивних пацієнтів. Встановлено статистично значущий зв'язок між ендотелійзалежної вазодилатацією і рівнем сечової кислоти у нормотензивних пацієнтів.Серед населення Центральної і Східної Європи поширеність гіперурикемії (ГУ) становить 28 % у жінок і 23 % у чоловіків. У 2018 р. Європейська асоціація з вивчення артеріальної гіпертензії (АГ) офіційно включила ГУ в число незалежних факторів ризику АГ. Мета роботи - зіставлення літературних і власних даних, що відображають сучасні уявлення про роль гіперурикемії у прогресуванні АГ, і вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію. Було проаналізовано 382 особи для оцінки поширеності гіперурикемії в Сумській області. Для вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію у нормотензивних пацієнтів були сформовані дві групи: 31 пацієнт з UA << 400 мкмоль/л (1-а група) і 29 пацієнтів з UA >> 400 мкмоль/л (2-а група). Групи було співставно за віком і статтю. Тест з реактивною гіперемією для оцінки ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) проводили з використанням ультразвукової системи SonoScape S6. Збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 10 % під час проведення тесту розглядалося як критерій ендотеліальної дисфункції. Встановлено розповсюдженість гіперурикемії в Сумській області близько 42 % серед нормотензивних пацієнтів і 51 % - у пацієнтів з АГ із загальної когорти з 382 осіб. Добовий моніторинг АТ продемонстрував у 1-й групі рівень середньоденного систолічного АТ 118 мм рт.ст. і середньоденного діастолічного АТ - 72 мм рт.ст.; у 2-й групі - 130 мм рт.ст. і 80 мм рт.ст. відповідно (p << 0,05). Аналіз рівнів ЕЗВД показує достовірні відмінності між групами: 12,9 і 9,6 % в 1-й групі і 2-й групі відповідно (p << 0,05). Середній рівень СК в 1-й групі склав <$E328~symbol С~24> мкмоль/л; у 2-й групі - <$E469~symbol С~34> мкмоль/л. Бул одержано зворотну кореляцію -0,32 між рівнем СК і ЕЗВД в 1-й групі і -0,48 у 2-й групі (p << 0,05). Висновки: результати дослідження показали високу поширеність ГУ як у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, так і у нормотензивних пацієнтів. Встановлено статистично значущий зв'язок між ендотелійзалежної вазодилатацією і рівнем сечової кислоти у нормотензивних пацієнтів.

  Повний текст PDF - 757.363 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"