Наукова періодика України Ендокринологія


Лузанчук І. А. 
Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних / І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко, Б. К. Медвєдєв, С. В. Постол // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_1_9
Обстежено 199 вагітних, віком від 18-ти до 42-х років (28,6±1,7 років), у першому (10,0±0,4 тижнів), другому (21,6±0,5 тижнів) та третьому (34,9±0,4 тижнів) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінювання ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1 %) недостатнього йодного споживання, нижче ніж 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодовмісні препарати для профілактики та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4 %. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9 % випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5 % – без неї. Лише в 27,7 % випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4 % серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150 - 249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї, за даними УЗД, склала 33,3 %. Поряд із дифузним зобом у 9,4 % спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту (ЙД). Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед яких йодовмісні препарати – йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, – мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, – елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24 % жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2 % обізнані з проблемами, пов'язаними з (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8 % – не обізнані. Значна частина вагітних (70,5 %) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3 % такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70 %) мали ЙД, який негативно впливає на стан ЩЗ та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.Обследованы 199 беременных в возрасте 18 - 42 года (28,6±1,7 года) в первом (10,0±0,4 недели), втором (21,6±0,5 недели) и третьем (34,9±0,4 недели) триместрах беременности. Для мониторинга состояния йодного обеспечения и оценки эффективности средств групповой йодной профилактики определяли экскрецию йода с мочой, состояние щитовидной железы (ЩЖ) при помощи УЗИ и уровень йодной профилактики путем опроса. Результаты. Значительная часть беременных, по результатам определения йодурии, имели йодную недостаточность. Наибольший процент случаев (71,1 %) недостаточного йодного потребления, ниже 150 мкг/л, наблюдался в группе беременных, которые не использовали для профилактики йодсодержащие препараты. Среди женщин, использующих йодную профилактику и принимающих витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, этот процент составлял 54,4 %. Чрезмерные значения йодурии имели место у 14,9 % беременных, получающих йодную профилактику, и у 8,5 % без нее. Только в 27,7 % случаев у беременных, которые принимали йодсодержащие препараты, и в 20,4 % среди не принимающих препараты, содержащие йод, результаты определения йодурии были в интервале 150 - 249 мкг/л, что свидетельствовало о достаточном уровне йодного обеспечения. Частота зоба с профилактикой и без, по данным УЗИ, у беременных составляла 33,3 %. Наряду с диффузным зобом в 9,4 % случаев наблюдали узловой зоб, практически большинство женщин в обеих группах находилось в зоне йодного дефицита. Опрос женщин показал, что беременные использовали для профилактики осложнений беременности 17 разных препаратов, среди которых йодсодержащиe препараты – йодомарин, йодбаланс, тироксин; витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, – мультитабс, пренатал, витрум, витрум-пренатал форте; витаминно-минеральные комплексы, не содержащие йод, – элевит, прегнавит, ревит и др., в целом только 24 % женщин принимали препараты, которые действительно содержат йод. Установлено, что среди опрошенных женщин 87,2 % ознакомлены с проблемами, связанными с йодным дефицитом иего вредом для организма, и 12,8 % – не знакомы. Значительная часть беременных (70,5 %) информированы о проявлениях ЙД у будущего ребенка, 29,3 % опрошенных такой информацией не располагают. У многих беременных не было достаточных знаний о снижении интеллекта у детей и умственном отставании, недостаточном физическом развитии и возможных внутриутробных пороках развития плода вследствие йодной недостаточности. Выводы. У значительной части (больше 70 %) беременных имел место йодный дефицит, что может негативно влиять на состояние ЩЖ, а также на физическое и умственное развитие плода.The present study involves 199 pregnant women aged 18 to 42 years (28.6±1.7) of the first (10.0±0.4 weeks), second (21.6±0.5 weeks) and the third (34.9±0.4 weeks) trimester of pregnancy. To monitor the iodine status and assessment of the efficacy of the measures of iodine prophylaxis tests including urinary iodine excretion level; assessment of thyroid status using ultrasound; and quizzing of subjects’ attitude to iodine prophylaxis were performed. Results. The study of urinary iodine excretion has showed that a significant part of pregnant women were under conditions of iodine deficiency. The highest percentage (71.1%) of urinary iodine insufficiency measures under 150 ?g/L was noted in the group of pregnant women who did not use iodine-containing medications or vitamins for the prevention. Among women who use iodine prophylaxis and take vitamin and mineral supplements that contain iodine, this percentage of results was 54.4%. Excessive urinary iodine values were noted in 14.9% of pregnant women receiving iodine prophylaxis and in 8.5% without it. Only 27.7% of the results of urinary iodine excretion for pregnant women who received iodine-containing drugs, and 20.4% for those who did not take these drugs, were within the range 150 to 249 ?g/L with a sufficient iodine status. Based on USI data, among pregnant women the incidence of thyroid enlargement was 33.3%, along with a diffuse thyroid goiter, in 9.4% of women cases of nodular goiter were reported. A survey of pregnant women about the use ofmedicines for iodine prophylaxis has shown that there are 17 different authorized drugs including iodine-containing medications: Iodomarin, Iodbalans, Thyroxin; vitamin and mineral iodine-containing supplements: Multitabs, Prenatal, Vitrum, Vitrum-Prenatal Forte; vitamin and mineral supplements that do not contain iodine: Elevit, Pregnavit, Revit, and others; in fact, only 24% of women were taking drugs that do contain iodine. It has been established that among the surveyed women 87.2% were awared of the iodine deficiency problems and their damaging effect, while 12.8% were unawared of these problems. A significant part of pregnant women (70.5%) are informed about the manifestations of iodine deficiency in the future child and of the surveyed women 29.3% don’t have such information. Many of pregnant women had an incomplete knowledge of the possible consequences of iodine deficiency, such as intellectual impairment and mental retardation, insufficient physical development, and possible intrauterine fetal malformations. Conclusion. Considering all above significant part of the pregnant women (over 70%) are under conditions of iodine deficiency that can have negative effect for the thyroid gland and negative consequences for fetus development and children mental development.
  Повний текст PDF - 252.464 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Лузанчук І.
  • Кравченко В.
  • Медвєдєв Б.
  • Постол С.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Лузанчук І. А. Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних / І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко, Б. К. Медвєдєв, С. В. Постол // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_1_9.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Кравченко Віталій Іванович (медичні науки)
  • Кравченко Вікторія Іванівна (біологічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     

       Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського