За ринкових умов нормування праці набуває більшого значення з позицій його застосування як інструмента виміру, оцінки та регулювання господарської діяльності, ніж використання як інструмента примусу до праці, засобу, призначеного виключно для встановлення норм праці та їх виконання. Досліджено особливості організації та нормування праці в Україні. Розглянуто суть і роль нормування праці як фактора росту конкурентоспроможності за сучасних умов, основні положення організації нормування праці, об'єкти нормування праці на підприємствах України. Звернуто увагу на головне завдання і функції нормування праці, його вітчизняну практику і недоліки. Узагальнено фактори, які сприяють поліпшенню умов організації праці та її оплати. У процесі роботи були застосовані такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз нормативних, наукових і навчально-практичних літературних джерел, абстрагування, синтез, класифікація; з емпіричних методів використовувалися спостереження і порівняння. Висновки: всі заходи щодо вдосконалення нормування праці можна згрупувати за наступними напрямками: зменшення кількості працівників, які не виконують норм виробництва; забезпечення оптимального навантаження норм праці; зростання обсягу нормування праці на підприємстві всіх категорій працівників; обов'язковий перегляд норм на робочих місцях, у процесі реалізації організаційно-технічних заходів. Таким чином, нормування праці сприяє раціональному розміщенню працівників підприємства і доцільному використанню ними робочого часу, впливає на вдосконалення виробництва і організації праці. Розроблені норми застосовуються у процесі формування планів підприємства та його підрозділів для поділу і кооперації праці, визначення потрібної кількості устаткування і чисельності працівників тощо.

  Повний текст PDF - 538.079 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"