Актуальність досліджень інституціонального забезпечення водного транспорту України підтверджується програмними документами Уряду: проектом Національної транспортної стратегії України на період до 2030 р.; Угодою про асоціацію між Україною та ЄС; Стратегією сталого розвитку "Україна 2020". Мета роботи - визначення основних положень удосконалення методології інституціонального забезпечення водного транспорту на основі міжнародного досвіду у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів. У результаті досліджень сформульовані наступні положення: - формалізація аспектів дослідження портів (простір; час; соціально-економічний; функціональний; інституційний; організаційний рівень); - визначення портів як кластерів правил, норм та моделей поведінки на противагу дослідженню їх у якості об'єктів інфраструктури та вузлів торговельних мереж; - доцільність досліджень інституціоналізації відносин між "акторами", які взаємодіють на водному транспорті; - представлення порту як технологічного і економічного вузла контактів та контрактів; - необхідність "вимірювання" впливу зацікавлених сторін на функціонування та продуктивність порту; - розгляд конкуренції портів з позиції побудови цільових ланцюгових систем (ланцюгів постачань); - урахування інституційних змін у портовій індустрії через появу транснаціональних корпорацій, мультинаціональних глобальних операторів терміналів; - дослідження портів у якості частини екологічної системи; - формулювання функцій портових адміністрацій: функція лендлорда, регулятора, оператора та керівника, який відповідає за весь портовий кластер; - розгляд портів як ринкових фірм з урахуванням міжфункціональної інтеграції їх бізнес-процесів у сукупності ланцюга цінностей.

  Повний текст PDF - 772.247 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"