Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування новітніх трендів розвитку глобалізаційних процесів, системні виклики, які постають внаслідок цього перед країнами світу. Мета роботи - висвітлити суть, дослідити закономірності та новітні тренди розвитку глобалізаційних процесів від початку XXI ст. і до сьогодення, обгрунтувати суть викликів, що постають перед країнами внаслідок переходу від "відкритості" до "неопротекціонізму", внаслідок переходу до вищого рівня постіндустріального розвитку. Проведено дослідження закономірностей розвитку глобалізації, що впливали на розвиток світової економіки на початку XXI ст. та продовжують свій вплив на сучасному етапі розвитку. Висвітлено особливості та новітні тренди модифікації фінансової глобалізації, базові тренди реформування виробничих процесів ("Індустрія-4.0", "креативна економіка"). У XXI ст. формується глобальне світове виробництво, поряд з цим кардинально змінюється зміст світових господарських зв'язків і процесів: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, вартісний обсяг послуг у ВВП перевищує обсяг реального виробництва, а вартісний вимір фінансових потоків перевищує трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг. Відбуваються стрімкі кардинальні та якісні перетворення у фінансовій сфері, в основі яких - "фінансова глобалізація", що грунтується на прогресуючому зростанні валютних, фондових, кредитних ринків та проникненні їх транзакцій в усі сфери національної економіки, світового господарства. Висновки: розвиток глобалізації призвів до домінування наприкінці XX - на початку XXI ст. концепції та практики "відкритості" національної економіки. Водночас, післякризовий період та рецесія світової економіки призводять до швидкого розповсюдження ідей "неопротекціонізму". Така ситуація породжує низку ризиків для національної економіки країн, прихильниць "неопротекціонізму". Насамперед, йдеться про ризик втрати традиційних ринків збуту для експортозалежних країн (внаслідок заходів "неопротекціонізму"), що може призвести до загострення "торговельних війн", а у найгіршому випадку - до прагнень "встановлення нового світового порядку" та "переділу світових ринків", що формує загрози розв'язування нових гібрідних і "гарячих" локальних війн. Повернення до "неопротекціонізму" формує ризики зростання зовнішньої заборгованості країн світу, настання глобальної "боргової кризи" у світових масштабах. І хоча перехід до "неопротекціонізму" надає змогу ще певний період часу забезпечити економічне зростання на старій технологічній основі, все ж "неопротекціонізм" лише "відтерміновує" для розвинених країн світу неминучість переходу до нової стадії постіндустріального розвитку, що грунтується на "Індустрії-4.0", на домінуванні системи NBIC-технологій, розвитку робототехніки. Відповідно, "неопротекціонізм" відтерміновує і розв'язання низки інших актуальних соціально-економічних проблем: розв'язання проблеми зростання безробіття та пошуку принципово нових форм зайнятості; реформування політики доходів, оплати праці, вирішення демографічних та екологічних проблем.

  Повний текст PDF - 410.419 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"