Проаналізовано причини імплементації політики жорсткої економії, яка виникла як реакція на боргову кризу в глобальній економіці та, за неоліберальною логікою, передбачає доцільність скорочення бюджетних видатків країн з метою стримування зростання державного та гарантованого державою боргу (зовнішнього і внутрішнього), збалансування державного бюджету і, що найголовніше, відновлення довіри до інститутів влади з боку населення, інвесторів та інших стейкхолдерів. Доведено, що причиною збільшення боргового тягаря країн є не зростання фінансування соціальної сфери, а підтримка урядами зруйнованої банківської системи в умовах перманентної кризи. Розглянуто роль фіскальної демократії як інструменту впливу на перерозподіл доходів державного бюджету в умовах політики жорсткої економії. Зроблено висновки щодо напрямів удосконалення сучасного публічного фінансового менеджменту на основі принципів фіскальної демократії, таких як принцип справедливості, рівноправності, прозорості, пріоритетності, часової і фінансової симетричності в перерозподілі доходів державного бюджету, що враховують оперативні і стратегічні потреби та інтереси населення країн. Показано, що в розвинених країнах індекс фіскальної демократії прямує до нуля, що є результатом залежності економіки країни від зовнішніх і внутрішніх боргів: обов'язкові видатки, враховуючи і "м'які інвестиції", фінансуються за рахунок боргів. Обгрунтовано, що політика жорсткої економії як інструмент публічного фінансового менеджменту може приводити до протилежних результатів у країнах з різним рівнем економічного розвитку, а тому повинна реалізовуватися з урахуванням національної специфіки, структури та ефективності економіки, враховувати соціальні наслідки, щоб виключити надмірно негативні їх крайні форми.

  Повний текст PDF - 1.167 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"