Однією з головних детермінант великих соціально-економічних циклів в СРСР є науково-технічний чинник. Система планування, за винятком періодів пертурбаційних воєнних і політичних подій, дозволяла знаходити форми розв'язання соціально-економічних суперечностей як локального, так і загальноекономічного характеру, що давало можливість уникати ендогенних періодичних соціально-економічних криз. Динаміка щорічних темпів приросту промислового виробництва і середньорічних темпів приросту валового суспільного продукту свідчить, що радянській плановій економіці притаманно чергування періодів зниження темпів розвитку і періодів їх підвищення. На соціально-економічні цикли суспільного відтворення в СРСР справляла вплив зовнішня економічна кон'юнктура. Індустріалізація і післявоєнна модернізація зумовили тривалу підвищувальну тенденцію в економіці, що змінилася наприкінці 1970-х років знижувальною. Структурні диспропорції, вади системи планування, а головне і згортання модернізаційних процесів, що позначилися в 1970-і роки, спричинили загальне згасання темпів соціально-економічного розвитку СРСР.

  Повний текст PDF - 217.72 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"