Проаналізовано структуру торговельних потоків між Україною і Китаєм і обгрунтовано, що найбільш імовірним сценарієм розвитку торгівлі з КНР є посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та збільшення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Імовірність такого сценарію зростає з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Встановлено, що навіть у разі лібералізації тарифних режимів у результаті переговорів щодо зони вільної торгівлі між Україною та Китаєм Україна не може розраховувати на стабільне нарощування обсягів експорту агропродовольчої продукції в Китай унаслідок особливостей митного нетарифного регулювання агропродовольчих ринків КНР. Обгрунтовано, що основними напрямами державної політики сприяння розвитку сільськогосподарського експорту в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв'язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017 - 2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової та приладобудування, які мають попит на ринках КНР. Обгрунтовано, що імпортозалежність вітчизняного внутрішнього ринку залишається значною без помітних ознак зменшення і може надалі зрости у разі лібералізації торгівлі з КНР. Встановлено, що впродовж останніх 15 років імпорт китайських товарів до України збільшується як абсолютно, так і відносно, і у 2018 р. його вартість становила 13 % від загальної вартості імпорту товарів в Україні. Напйбільші обсяги імпорту припадають на: телекомунікаційне обладнання (особливо мобільні телефони); електронні вироби (комп'ютери); товари легкої промисловості (ігршки, взуття); чорні метали (плакований прокат з вуглецевої сталі). Китайський дешевий імпорт може загальмувати відродження вітчизняної обробної промисловості, що поступово відбувається після різкого спаду 2013 - 2015 рр. Враховуючи високі ризики погіршення торговельного балансу країни внаслідок лібералізації торгівлі з КНР, створення ЗВТ з Китаєм на сучасному етапі розвитку України не є доцільним. Відмова від створення ЗВТ з Китаєм не вплине на залучення китайських інвестицій у рамках ініціативи уряду Китаю "Один пояс, один шлях". Основними бар'єрами у взаємній торгівлі є транспортні витрати, на подолання яких спрямована ця ініціатива, і нетарифні заходи, ефективним інструментом подолання яких є імплементація Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ.

  Повний текст PDF - 770.964 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"