Критерії визначення і методика оцінки соціального відторгнення за житловими умовами

Клименко, Ю. А.

Специфіка поняття соціального відторгнення полягає у плюралістичному підході до визначення даного терміна. Багатовимірність соціального відторгнення породжує різні суб'єктивні інтерпретації. У процесі використання операціоналізація цього терміна, стає все більш розмитою, а характеристики часто нівелюються. Концепція соціального відторгнення за житловими умовами охоплює багато вимірів і широке коло соціальних та економічних проблем. Для уникнення концептуальних і аналітичних труднощів у результаті інтерпретаційної багатоманітності в статті запропоновано методику обчислення соціального відторгнення за житловими умовами. Мета статті - визначення критеріїв соціального відторгнення за житловими умовами та розробка на їх основі детальної методики його обчислення. Розроблено систему критеріїв, визначальних для ідентифікації ситуації відторгнення в житлі. Саме факт належності у особи ознак відторгнення із запропонованого переліку ідентифікує особу чи домогосподарство як соціально відторгнене. Алгоритм обчислення соціального відторгнення має базуватися на запровадженні певної межі для кожного виміру відторгнення в житлових умовах: коли ситуація гірша за встановлену межу особу чи домогосподарство можна вважати соціально відторгнутим. Методика призначена для обчислення континууму соціальних груп, які потрапляють до категорії соціально відторгнутих за житловими умовами, і складається з трьох частин. На першому етапі відбувається оцінювання масштабу соціального відторгнення за житловими умовами, на другому - відторгнутих за житловими умовами класифікують за інтенсивністю відторгнення, на третьому їх ранжують за ступенем відторгнення. Запропоновано також варіант оцінки шансів виходу з ситуації відторгнення. Виокремлено групи ризику відторгнення, для яких ситуація може критично погіршитися в разі незначної зміни соціального статусу.


	Наукова періодика України		Демографія та соціальна економіка