Досліджено практику функціонування "розумної громади" (smart-громади) як моделі комунікації та конструктивного співробітництва суб'єктів суспільного розвитку у світі та в Україні. Виокремлено і систематизовано різні бачення реалізації зазначеної моделі. Запропоновано критерії для виокремлення й увиразнення власне соціально-економічних характеристик (соціально-економічного профілю) "розумної громади". Встановлено, що з соціально-економічної точки зору недоцільно обмежувати ареал функціонування цієї моделі лише міськими громадами (smart-містами), хоча саме так часто відбувається на практиці. Обгрунтовано перспективність ініціювання, здійснення та координації заходів соціальної політики за посередництва цієї моделі, яка залучає до управління соціальною і гуманітарною сферою широкий спектр зацікавлених суб'єктів (не тільки безпосередньо уряд і органи місцевого самоврядування). З'ясовано напрями інноваційної активності суб'єктів соціальної політики у "розумній громаді". Сформульовано алгоритм реалізації соціально-економічної ролі цієї моделі з урахуванням актуалізації проблематики соціальної відповідальності в економіці. Доведено, що невід'ємною частиною цього алгоритму є самоорганізація місцевого населення. Виявлено, що вітчизняний досвід функціонування "розумних громад" поки що недостатньою мірою враховує їх соціально-економічний потенціал.

  Повний текст PDF - 168.983 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"