Проаналізовано в матеріалах українського еміграційного часопису "Визвольний шлях" (1993), присвячених генезі та смисловому навантаженню культурно-цивілізаційного поступу українського суспільства, основні засади культурного гранд-наративу як смислового базису для системи координат сучасної культурної традиції. Зокрема, висвітлено основні візії європейського коріння соціальної антропології української культурної традиції у продовжуваному матеріалі Р. Кіся "Маргінальна українська людина на порозі Європи"; концептуальні постулати теорії культуро-цивілізації та геокультури Є. Маланюка у продовжуваному матеріалі "Нариси з історії нашої культури". Окреслено причини культурно-цивілізаційної стагнації України як пострадянської країни на етапі її державотворення, маргінальності в етнокультурному контексті, чинники посилення "етнокультурного поля", витворення середовища "українського урбанізму" тощо. Підкреслено дуалізм національного культурного наративу в таких позиціях, як держава й культура, значущість феномену "старокиївського гуманізму" та західноєврпейського коріння національної культурної традиції. У діахронічній симетрії розкрито потенціал набутих позицій "новоєвропейського універсалізму", "досвід безпосередньої співпричетности до світових процесів", проблему "евангелізації України". Надсучасно звучать тези про "історичну трансмісію етнокультурної інформації" та про "московський інформаційний колоніалізм".Проаналізовано в матеріалах українського еміграційного часопису "Визвольний шлях" (1993), присвячених генезі та смисловому навантаженню культурно-цивілізаційного поступу українського суспільства, основні засади культурного гранд-наративу як смислового базису для системи координат сучасної культурної традиції. Зокрема, висвітлено основні візії європейського коріння соціальної антропології української культурної традиції у продовжуваному матеріалі Р. Кіся "Маргінальна українська людина на порозі Європи"; концептуальні постулати теорії культуро-цивілізації та геокультури Є. Маланюка у продовжуваному матеріалі "Нариси з історії нашої культури". Окреслено причини культурно-цивілізаційної стагнації України як пострадянської країни на етапі її державотворення, маргінальності в етнокультурному контексті, чинники посилення "етнокультурного поля", витворення середовища "українського урбанізму" тощо. Підкреслено дуалізм національного культурного наративу в таких позиціях, як держава й культура, значущість феномену "старокиївського гуманізму" та західноєврпейського коріння національної культурної традиції. У діахронічній симетрії розкрито потенціал набутих позицій "новоєвропейського універсалізму", "досвід безпосередньої співпричетности до світових процесів", проблему "евангелізації України". Надсучасно звучать тези про "історичну трансмісію етнокультурної інформації" та про "московський інформаційний колоніалізм".

  Повний текст PDF - 521.104 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"