Проведено порівняння мікроструктури листкової поверхні, пігментного спектра, вмісту фітогормонів і складу ліпідів у галофітів із різною метаболічною та фізіологічною стратегіями адаптації до засолення Polygonum maritimum L. та Euphorbia paralias L., які зростали у природних умовах на дюнах Поморійського озера (Болгарія). У P. maritimum продихи знаходяться по обидва боки листка нижче рівня кутикули, тоді як у E. paralias - лише на абаксіальному боці й оточені складками кутикули. Значна кількість каротиноїдів (у порівнянні з хлорофілами) у листках P. maritimum указує на те, що ці пігменти виконують світлозбиральну функцію та можуть передавати додаткову енергію на хлорофіли. У листках E. paralias і P. maritimum переважають вільна абсцизова кислота і кон'югована індоліл-3-оцтова кислота. Неактивні цитокініни (цис-зеатин і зеатин-О-глюкозид) домінують у листках E. paralias, тоді як у листках P. maritimum міститься значна кількість ізопентенільних форм цитокінінів. Наявність великої концентрації насичених жирних кислот забезпечує зменшення проникності мембран і кращу солестійкість. Зроблено висновок, що екологічна стратегія галофітів поєднує комплекс структурних і функціональних пристосувань і визначає успішне існування за умов засолення.

  Повний текст PDF - 719.249 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"