Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, надало можливість позбутися домішок ендогенних пороформувальних протеїнів. Показано, що мічений флуоресцеїн ізотіоціанатом препарат CRM197 виявляв здатність до зв'язування потенціалу з боку додавання CRM197 (2 - 20 нМ) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани (БЛМ) у розчині 1 М KCl (pH 4,8) призводило до утворення потенціалозалежних іонних каналів із провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях дифтерійного токсину природного походження. Енергія активації, визначена для стаціонарного струму через багатоканальну БЛМ у розчині 1 М KCl (pH 6,0) і самого розчину без БЛМ, становила 2,967 +- 0,167 і 2,933 +- 0,115 ккал/моль відповідно, що свідчить про утворення протеїном CRM197 трансмембранної водної пори.

  Повний текст PDF - 440.696 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"