Субарахноїдальний крововилив (СК) - одна з найпоширеніших форм внутрішньочерепної судинної патології та одна з найтяжчих типів порушень мозкового кровообігу. Мета дослідження - вивчити вікові особливості перебігу захворювання згідно зі стандартизованими неврологічними шкалами у пацієнтів із спонтанним СК атравматичної етіології. Обстежено 87 пацієнтів із СК, з них 38 (43,68 %) з ізольованою формою, 14 (16,09 %) - із субарахноїдально-паренхіматозним, 29 (33,33 %) - із субарахноїдально-вентрикулярним, 6 (6,9 %) - із субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом, загальна кількість змішаних крововиливів становила 56,32 %. Згідно з модифікованою шкалою Fisher найтяжчий ступінь із найбільш масивним крововиливом статистично достовірно (p << 0,05) частіше трапляється у пацієнтів старше 60 років, а наявність 1 - 2-го ступеня тяжкості переважно спостерігались у осіб віком до 40 років. Найлегший 1-й ступінь тяжкості СК згідно з класифікацією Всесвітньої організації нейрохірургів на момент госпіталізації превалює у пацієнтів до 40 років і 40 - 60 років, а 2 - 3-й ступінь тяжкості частіше діагностувався у пацієнтів віком за 60 років, клінічно найбільш суттєвий мовний та руховий дефіцит і реєстрація 4 - 5-го ступеня тяжкості верифікувалася в осіб вікомдо 40 років. Згідно зі шкалою Нunt&Неss початково клінічно мінімальну неврологічну симптоматику та 1-й ступінь тяжкості мали більше 50 % пацієнтів віком старше 60 років. Середній 2 - 3-й ступінь тяжкості відзначався у хворих середньої вікової категорії (40 - 60 років) із негативною динамікою через тиждень. Згідно зі шкалою результатів GOSE (Glasgow Outcome Scale Extended) негативний та сумнівний прогноз мала більша когорта хворих віком старше 60 років, більше третини пацієнтів кожної вікової групи мали найбільш оптимальний прогноз одужання. Висновок: тяжкий стан із вираженим приглушенням свідомості та неврологічним дефіцитом згідно зі стандартизованими неврологічними шкалами частіше мали наймолодші пацієнти до 40 років.