Мета роботи - ретроспективно проаналізувати характер гастродуоденальних кровотеч на тлі коморбідної патології, виділити чинники ризику та прогностичні критерії. Під наглядом перебував 1261 пацієнт із гастродуоденальними кровотечами. Середній вік обстежених хворих склав 50 років, тривалість маніфестації захворювання - 6 років, тривалість кровотечі - 47 год, індекс тяжкості хвороби - 6 в. о., тяжкість кровотечі - 2 бали. Серед хворих з виразками шлунка, дванадцятипалої кишки та за їх поєднання коморбідну патологію (56 нозологічних форм) діагностовано в 798 (63 %) випадках. Усіх цих пацієнтів було розподілено на 8 груп: із серцево-судинними захворюваннями (63 %), цукровим діабетом 2-го типу (27 %), з хворобами опорно-рухового апарату (16 %), системи дихання (14 %), травлення і печінки (12 %), сечовиділення (5 %), з пухлинами (3 %) та захворюваннями системи кровотворення (1 %). Коморбідна патологія, яка частіше трапляється у жінок і хворих із симпатотонічним типом вегетативної нервової системи, є чинником ризику несприятливого перебігу гастродуоденальних кровотеч за пептичних виразок, впливає на їх розміри і локалізацію, що, в першу чергу, стосується цукрового діабету, захворювань систем дихання та сечовиділення, при цьому супутні хвороби підвищують число рецидивів кровотеч після проведення лікувальних заходів й випадків летального кінця. Висновок: коморбідна патологія значно погіршує перебіг гастродуоденальних кровотеч і є чинником ризику їх рецидивів.

  Повний текст PDF - 868.203 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"