Мета роботи - визначити зміни гематологічних показників з розрахунком еритроцитарних параметрів залежно від виду та ступеня залізодефіциту (ЗД) у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ). Основний клінічний масив дослідження склали 122 пацієнти із ХСН II - III функціонального класу (ФК) за NYHA гіпертензивної у поєднанні з ішемічною етіологією зі зниженою фракцією викиду (знижФВ) ЛШ і коморбідним порушенням обміну заліза. Серед даних пацієнтів було 60 осіб із латентним ЗД та 62 особи із залізодефіцитною анемією (ЗДА). Групу порівняння склали 30 пацієнтів із ХСНзнижФВ без ЗД. Усім пацієнтам проводили лабораторні методи з визначенням показників червоної крові та стандартних розрахункових еритроцитарних індексів - MCV, MCH, MCHC. Основні біохімічні показники, за якими оцінювали стан обміну заліза в організмі: рівень негемоглобінового заліза сироватки (ЗС) крові, рівень феритину, загальної залізозв'язуючої здатності сироватки (ЗЗЗС) крові та розрахунковий показник насичення трансферину залізом (НТЗ). Згідно з аналізом феррокінетичних показників серед 122 хворих на СНзнижФВ було 18 (14,8 %) з функціональним ЗД, 42 (34,4 %) - з латентним ЗД, з легким ступенем ЗДА - 25 (20,5%) та середнім ступенем ЗДА - 37 (30,3 %) пацієнтів. Клініко-лабораторне обстеження пацієнтів із супутнім абсолютним латентним ЗД та ЗДА легкого, середнього ступеня надало змогу виявити поступове зниження КП, MCV, MCH, MCHC, феритину, НТЗ та підвищення ЗЗЗС з наростанням ЗД. А також достовірну різницю середніх значень даних показників, крім MCHC у порівнянні з групою хворих на СНзнижФВ без ЗД. Достовірне зменшення MCHC спостерігалося лише в групі хворих із супутнім ЗДА середнього ступеня тяжкості. Між групами хворих на СНзнижФВ із функціональним ЗД та групою хворих на СНзнижФВ без ЗД достовірної різниці досліджуваних показників не виявлено. Висновки: у хворих на ХСН зі знижФВ ЛШ із наростанням ЗД до ЗДА середнього ступеня поступово зменшуються кольоровий показник, MCV, MCH, MCHC. За абсолютного латентного ЗД та ЗДА еритроцитарні індекси MCV та MCH вірогідно нижчі, ніж за функціонального та за відсутності порушення обміну заліза, що надає змогу використовувати дані індекси не лише для визначення маніфестного, а й прихованого абсолютного ЗД. Для верифікації функціонального ЗД необхідне вивчення та використання більш чутливих розрахункових еритроцитарних параметрів.

  Повний текст PDF - 368.236 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"