Мета роботи - визначити властивості сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини за комплексом морфологічних методів дослідження з використанням методу тривимірної реконструкції. Для дослідження використано макроскопічний метод, методи світлової мікроскопії та тривимірної реконструкції. Матеріалом для дослідження слугували сухожилкові струни лівих шлуночків 45 сердець людей зрілого віку. За допомогою макроскопічного методу та методу світлової мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн мітрального клапана, які у вигляді тяжів простягаються від верхівок соскоподібних м'язів і сполучаються зі стулками клапана, та несправжніх сухожилкових струн, які на відміну від типових, не прикріплюються до стулок мітрального клапана, а ектопічно фіксуються до вільних стінок шлуночка, міжшлуночкової перегородки або соскоподібних м'язів. За допомогою світлооптичного методу визначено, що типові сухожилкові струни утворені одним центрально розташованим колагеновим стрижнем, оточені периферійно розташованим колагеново-еластичним шаром та вистелені зовні ендотелієм. На основі проведених досліджень несправжні сухожилкові струни, за гістологічною будовою їх стрижнів, розподілено на струни фіброзного, фіброзно-м'язового та м'язового типів. Моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини відтворили обриси і характер поверхні струн, а також показали просторову взаємодію структурних компонентів їх внутрішнього вмісту з розрахунком параметрів їх відносної площі. Висновок: у роботі наведено результати макроскопічного, мікроскопічного дослідження та моделі просторової організації типових і несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини, які вказують на відмінність їх структурної організації.

  Повний текст PDF - 534.881 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"