Мета дослідження - вивчити вплив озонотерапії на перебіг гнійно-запальних процесів за цукрового діабету (ЦД) в експерименті. Експериментальні дослідження проведено на 30 білих старих щурах. Перша група - тваринам уведено підшкірно калову суспензію (10 щурів), друга група - калову суспензію і змодельований ЦД (10), третя група - змодельований ЦД, калова суспензія і застосування озону (10). ЦД моделювали шляхом підшкірного введення алоксану (100 мг на кг маси тіла). Тваринам контрольної групи (10) вводили підшкірно стерильний 0,9 % розчин хлориду натрію (1,0 мл на 100 г маси тіла). На 14-ту добу після введення алоксану тваринам підшкірно вводили 10 % калову суспензію (пул калу від 20 тварин в 0,9 % розчині хлориду натрію) у дозі 0,5 мл на 100 г маси тіла. Тваринам третьої групи калову суміш вводили підшкірно і надалі впродовж трьох діб один раз на день внутрішньоочеревинно уводили з розрахунку 1,0 мл на 100 г маси тіла тварини 1 раз на добу впродовж 3 діб озонований 0,9 % розчин натрію хлориду. Застосування озонотерапії за наявності гнійників м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не супроводжувалося суттєвим покращанням показників регуляції агрегатного стану крові. Виявлено збільшення проявів гіперкоагуляції: зниження часу рекальцифікації плазми крові, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу, тромбінового часу, Хагеман-залежного фібринолізу, потенційної активності плазміногена. Введення озонованого розчину хлориду натрію за гнійних процесів м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не сприяло протекторним властивостям, на що вказувало зростання лізису азоальбуміну, азоказеїну, сумарної фібринолітичної активності й активності протеїназ за Кунітцом у плазмі крові. Озонотерапія сприяла підвищенню ступеня інтоксикації за умови наявності гнійників у разі ЦД у старих щурів, на що вказувало зростання концентрації молекул середньої маси. Такі зміни в старих щурів можна розцінювати як загострення гнійно-запального процесу, зростання інтоксикації, зниження протекторних властивостей, збільшення проявів гіперкоагуляції на тлі хронічного перебігу ЦД, зумовленого віковими змінами. Висновки: застосування озонотерапії за умов гнійно-запальних процесів у разі ЦД у старих щурів не проявляє протекторних властивостей на систему гемостазу і протеоліз плазми крові. Озонотерапія посилює прояви інтоксикації на тлі Цд з гнійно-запальними процесами в старих щурів, що викликає необхідність стриманого використання даного методу лікування.

  Повний текст PDF - 313.795 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"