Мета роботи - встановити поширеність депресії та її ступінь серед пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ) залежно від обраної тактики лікування. Проанкетовано 125 хворих на ІМ, середній вік (64,2 +- 4,7) років. Пацієнтів розподілили на дві групи: I група - хворі на ІМ, котрим виконувалося черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), n = 52, середній вік (62,3 +- 6,1) років; II група - (контрольна), пацієнти з ІМ, котрим не проводили ЧКВ, n = 28, середній вік (65,4 +- 5,4) років. Тривожно-депресивні розлади різного ступеня виявлено у 68 пацієнтів (54,4 %). Серед хворих, котрим виконували ЧКВ і у 40 пацієнтів (47 %). У I групі пацієнтів переважали чоловіки (p = 0,05), до основних чинників, що здатні впливати на появу тривожно-депресивних змін у цій групі слід віднести супутню артеріальну гіпертензію (p = 0,05) та цукровий діабет (p = 0,05). Переважна більшість хворих у цій групі мали ознаки легкої "субклінічної" депресії. У групі хворих на ІМ, котрим не виконувалось ЧКВ, ознаки депресії виявлені у 27 осіб (67,5 %), однаково як у чоловіків, так і в жінок. Відзначено зв'язок між ступенем тяжкості депресії та перенесеним раніше ІМ (p = 0,05), наявністю стенокардії в анамнезі (p = 0,05), супутніми захворюваннями (p = 0,001), частіше виявляється середнього ступеня депресія та тяжка депресія.

  Повний текст PDF - 429.428 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"