Мета дослідження - вивчити показники регуляції обміну кальцію та глюкози, а також кортизолпродукувальну функцію надниркових залоз, за різного ступеня контрольованості захворювання. За умов пульмоалергологічного відділення ОДКЛ м. Чернівці обстежено 65 школярів хворих на бронхіальну астму, які сформували клінічні групи залежно від бальної оцінки контролю захворювання з використанням клінічно-інструментальної оціночної шкали (КІО). I групу сформували 50 школярів, в яких сума балів за КІО-шкалою становила 17 балів і більше (неконтрольована БА), а до складу II групи увійшло 15 дітей із контрольованим перебігом захворювання. Визначали стан регуляції обміну глюкози за вмістом антитіл класу IgG до інсуліну, концентрацію кортизолу та паратгормону в сироватці крові. Показано, що концентрація паратгормону в сироватці крові пацієнтів I групи становила в середньому 3,16 +- 1,0 пг/мл, а у II групі - 4,0 +- 0,8 пг/мл (P >> 0,05). Статистично значимими виявилися розбіжності у створених групах за показниками регуляції вуглеводного обміну та синтезу. Так, антитіла до інсуліну в сироватці крові у пацієнтів основної групи виявлялися в концентрації 32,56 +- 6,02 Од/мл, у дітей із контрольованою БА - у 20,1 +- 0,9 Од/мл, а концентрація кортизолу в сироватці крові відповідно становила 107,5 +- 27,2 нг/мл та 45,0 +-1,3 нг/мл (в усіх випадках P << 0,05). Установлено кореляційні статистично значимі зв'язки вмісту паратгормону в сироватці з тривалістю застосування системних ГКС під час нападів БА (R = 0,72), а кортизолу - з дозою швидкодючих <$Ebeta sub 2>-агоністів (R = 0,32), а також застосованими пролонгованими <$Ebeta sub 2>-агоністами (R = -0,54). Відзначено, що високі титри антитіл класу IgG до інсуліну (>> 20 Од/мл) у сироватці крові асоціювали з підвищеним ризиком неконтрольованого перебігу БА: відношення шансів (ВШ) становило 1,3 (95 % ДІ: 0,4 - 4,2), а відносний ризик (ВР) - 1,14 (95 % ДІ: 0,7 - 1,8). У свою чергу вміст антитіл до інсуліну менше 32,0 Од/мл підвищував клініко-епідеміологічний ризик контрольованого перебігу астми: ВШ-6,3 (95 % ДІ: 0,7 - 56,3), ВР-1,3 (95 % ДІ: 0,2 - 8,4). Аналогічно зменшувався ризик неконтрольованого перебігу астми у хворих за вмісту в сироватці крові кортизолу, що не досягав 230 нг/мл: ВШ-2,1 (95 % ДІ: 0,2 - 22,2), ВР-1,1 (95 % ДІ: 0,2 - 6,3). Висновки: у дітей із контрольованим перебігом БА має місце пригнічення глюкокортикостероїд-синтетичної функції надниркових залоз за рахунок ескалаційного підходу до формування схеми базисної терапії. За неконтрольованого перебігу БА в 1,3 разу зростає ризик наявності високих титрів антитіл класу IgG до інсуліну (>> 20 Од/мл), що вимагає моніторингу рівня глікемії. Кореляція вмісту паратгормону в сироватці із тривалістю застосування системних глюкокортикостероїдних препаратів під час нападів БА (R = 0,72) непрямо підкреслює наявність остеопенії та остеопорозу у хворих дітей.

  Повний текст PDF - 327.372 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"