Обстежено 32 пацієнти із синдромом хронічної втоми, в яких встановлено різнобічні зміни (I - III ступені імунних порушень) абсолютної та відносної кількості провідних імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів, а також клітинних і гуморальних факторів неспецифічного протиінфекційного захисту.Синдром хронічної втоми асоціюється із дисфункцією клітинної ланки системного імунітету за рахунок вираженого зменшення абсолютної і відносної кількості TCD3+-лімфоцитів; глибоким дефіцитом абсолютної та відносної кількості імунорегуляторних T-лімфоцитів (TCD4+ і TCD8+); зниженням імунорегуляторного й ефекторного індексів і зростанням лейко-T-клітинного індексу, суттєво зростає в периферичній крові абсолютна і відносна кількість зрілих B-лімфоцитів (BCD22+), концентрація імуноглобулінів основних класів (IgM, IgG, IgА), циркулюючих імунних комплексів, підвишується алергізація організму пацієнтів, імунна реактивність. На цьому тлі знижується імуноглобулінсекреторна функція B-лімфоцитів із продукції IgM та IgG, титр нормальних (природних) антитіл та активність системи комплементу.

  Повний текст PDF - 365.339 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"