Наведено дані про вплив гістаміну (біогенного аміну) та розчину гіпохлориту натрію на деякі показники перекисного окиснення ліпідів у плазмі та тканинах легень, печінки, нирки і серця щура. З'ясовано, що досліджувані чинники призводять до порушення прооксидантного гомеостазу організму щура. Встановлено, що гістамін вищої досліджуваної концентрації (8 мкг/кг) чинить більш негативний вплив на процеси ліпопероксидації у всіх досліджуваних тканинах щура у порівнянні з нижчою концентрацією гістаміну (1 мкг/кг). Спостережено схожу динаміку вмісту первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації за одночасного введення щурам гістаміну та розчину гіпохлориту натрію, як у нирках, так і у легеневій тканині, де вміст гідропероксидів знижується за одночасної дії досліджуваних чинників, а вміст ТБК-активних продуктів, навпаки, зростає. Зафіксовано зміну показників вмісту гідропероксидів і ТБК-активних продуктів за випоювання розчину гіпохлориту натрію інтактним тваринам. Виявлено, що використання розчину гіпохлориту натрію як антигістамінного препарату не зумовлює повернення процесів ліпопероксидації до норми.

  Повний текст PDF - 1.321 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"