Морфологія та васкулярна анатомія квітки Aconitum lasiocarpum (Rchb.) Gáyer subsp. Lasiocarpum (Ranunculaceae Juss.)

Новіков, А. В.

Наведено дані дослідження морфології та васкулярної анатомії квітки Ornithogalum caudatum. Установлено, що гінецей характеризується двома вертикальними структурними зонами: синасцидіатною та симплікатною. Виявлено, що всі листочки оцвітини у основі іннервуються трьома провідними пучками, а тичинки - одним. Провідна система гінецею представлена трьома групами провідних пучків: вентральним комплексом, шістьма латеральними та трьома дорзальними жилками плодолистків.Наведено результати вивчення морфологічної та анатомічної організації квітки Aconitum lasiocarpum (Rchb.) Gayer. Встановлено, що досліджений вид має спільні з іншими видами роду риси загальної будови квітки, проте відрізняється розмірами та формою шолому, кількістю і типом опушення плодолистків, а також характером опушення квітконіжок, приквіточок і тепалій. Виявлено, що тепалії мають трипучкову трилакунну іннервацію, в той час як тичинки і нектарники - однолакунну однопучкову. Однаковий тип іннервації тичинок і нектарників (ймовірно, стамінодіальної природи) свідчить про їх спільний морфогенез і гомеотичну природу останніх, оскільки, у випадку гомоплазії, тичинки і нектарники навряд чи мали б однакову організацію провідної системи, яка є функціонально необгрунтованою у випадку нектарників. Кожен із плодолистків іннервується трьома провідними пучками (одним дорзальним і двома вентральними), які спільно живлять насінні зачатки і формують розгалужену сітку дрібних провідних пучків у стінках плодолистка. Особливістю іннервації плодолистків є злиття вентральних жилок сусідніх плодолистків у квітколожі в єдиний спільний слід. Одержані результати є основою для порівняльно-морфологічних та філогенетичних досліджень, і у подальшому нададуть змогу перевірити сучасні гіпотези еволюції квітки жовтецевих.


	Наукова періодика України		Біологічні студії