Мета роботи - дослідити стан води в гідратованому порошку сахарози, її розплаві та композитних системах, які містять 3 частини кремнезему (А-300 чи АМ1) і 1 частину сахарози у повітряному середовищі, середовищі слабополярного органічного розчинника - дейтерохлороформу та середовищі CDCl3 з добавками сильних кислот за допомогою методу низькотемпературної <$Enothing sup 1 roman H> ЯМР спектроскопії. Показано, що за сумісної механоактивації сахарози з нанокремнеземом відбувається її аморфізація. При цьому адсорбція води в такому композиті не супроводжується процесом розчинення іммобілізованої на поверхні SiO2 сахарози в міжфазній воді. Виявлено ефект підвищення розчинності сахарози за перенесення композиту в середовище органічного розчинника - дейтерохлороформу, що не розчиняє воду і сахарозу. Висловлено припущення, що цей ефект зумовлений збільшенням площі контакту кластерів адсорбованої води з поверхнею сахарози. Максимальна концентрація сахарози, за якої вона розчиняється в міжфазній воді, становить близько 30 мас.%. За збереження співвідношення концентрацій компонентів та кількості адсорбованої води заміна гідрофільного кремнезему А-300 на гідрофобний АМ1 знижує вільну енергію зв'язування води в композитній системі. Одержані результати можуть бути використані у разі конструювання нового покоління ентеросорбентів.