За допомогою методу низькотемпературної <$Enothing sup 1 roman H> ЯМР-спектроскопії вивчено будову гідратних шарів води, зв'язаної клітинами головного мозку, зміну цих параметрів за некротичних пошкоджень (інсульт) і за присутності трифтороцтової кислоти, що надає змогу диференціювати кластери внутрішньоклітинної води за їх здатністю розчиняти кислоту. Розглянуто також вплив наночастинок нанокремнезему ТS-100 на стан води в тканині головного мозку, а саме на параметри зв'язування води на повітрі та за присутності слабополярного розчинника. Для кластерів сильноасоційованої міжфазної води одержано розподіли за радіусами та змінами вільної енергії Гіббса. Показано, що гідратні властивості нативної тканини відрізняються від властивостей за некротичних пошкоджень будовою кластерів слабоасоційованої води. В інтактній тканині вся вода є зв'язаною і входить до складу кластерів і доменів, значна частина яких має радіуси R = 2 і 20 нм. Середовище хлороформу стабілізує водні поліасоціати з радіусом до R = 100 нм, а трифтороцтова кислота - з радіусами R = 7 - 20 нм. Встановлено, що часткова дегідратація досліджених зразків тканини супроводжується зменшенням кількості слабозв':язаної води і деяким зростанням кількості сильнозв'язаної води, що свідчить про зміну молекулярних взаємодій між компонентами композитної системи клітини - наночастинки. Присутність вогнища ішемічного некрозу призводить до зменшення зв'язування води через зростання середніх розмірів водних поліасоціатів. Цей ефект спостерігається як на повітрі, так і в середовищі слабополярного органічного розчинника - дейтерохлороформу.

  Повний текст PDF - 686.181 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"