Зазначено, що одним із головних завдань сучасної біофармацевтики є розроблення нових нанорозмірних носіїв із низькою токсичністю, заданим розміром, регульованим відгуком на локальні та віддалені впливи, можливостями візуалізації дії ліків і результатів діагностики. Використано новий олігомерний носій ВА-МАНГ-МП для доставлення протипухлинного препарату доксорубіцину в пухлинні клітини різних ліній. Синтезований олігомерний носій додатково функціоналізовано фосфатидилхоліном. Показано, що така доставка доксорубіцину до клітин-мішеней надає змогу знизити його діючу цитотоксичну дозу в 10 разів у порівнянні з такою вільного доксорубіцину за збереження однакового за рівнем антинеопластичного ефекту. Цей дозовий ефект продемонстровано як in vitro на різних пухлинних клітинах ссавців, так in vivo на мишах із експериментальною лімфомою NK/Ly. Дія іммобілізованого доксорубіцину супроводжувалася інтенсивнішим, ніж за дії вільного доксорубіцину, утворенням везикул на поверхні клітин-мішеней in vitro і міжнуклеосомною фрагментацією їх ДНК, а також вищою часткою мертвих клітин в асцитній рідині мишей, яким вводили препарат, із лімфомою NK/Ly. Отже, синтезований нанорозмірний носій на основі олігоелектролітів є перспективною системою для доставлення протипухлинних препаратів у клітини-мішені.