Пелех О. Б.
Еволюція поглядів на чинники економічного розвитку: нові теоретичні підходи / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 7. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_7_2
Мета роботи - проаналізувати, як розглядають чинники розвитку концепції та теорії економічного розвитку. Популярна серед закордонних науковців класифікація виділяє такі теоретичні концепції: теорії розвитку "згори", теорії розвитку "знизу" та нові теорії. Автор зосереджується на групі теорій, яку науковці називають "теорії розвитку "згори". Ці теорії пояснюють універсальні соціально-економічні механізми розвитку (неокласичні базові моделі), тлумачать розвиток як нелінійний процес, що розглядається як сукупність фаз (фазові моделі), описують тенденції диференціації та поляризації економічної активності в соціально-економічному просторі (теорії поляризації).Розглянуто групу теорій розвитку "знизу", які з'явилися як відповідь на критику неадекватності на практиці моделей протилежної групи - розвитку "згори". Останні концентрувалися винятково на виробничих процесах і економічних суб'єктах, що виявилося недостатнім. Концепції розвитку "знизу" зосереджуються на ендогенних чинниках, у тому числі нематеріальних, які мають у своєму розпорядженні регіональні спільноти. Теорії розвитку "знизу" внутрішньо неоднорідні, серед них можна виділити три групи теорій. Перша - це група "м'яких" теорій. Трактуючи регіон як суб'єкт розвитку, вони беруть за основу той факт, що, згідно із сучасними домінуючими й перевіреними практикою тенденціями, розвиток відбувається в контексті не тільки співпраці, а і в істотній залежності від близького й дальнього оточення. До цих теорій належать теорії комплексного розвитку регіону. Друга група теорій - це так звані інституційні теорії. Вони надають великого значення соціальним і культурним явищам як чинникам економічного зростання. Водночас у цих теоріях вказується на важливу роль "саморозвитку" регіону. До цієї групи теорій можна зарахувати теорії ендогенного розвитку. Третя група теорій визнає суб'єктність і саморозвиток регіону та локальних територіальних одиниць як початок розвитку. До цих теорій відносять ортодоксальні теорії регіонального розвитку та теорії самостійного регіону і локального розвитку.Розглянуто теорії економічного розвитку, які називають "нові теоретичні підходи". Проаналізовано чотири концепції: "нова економічна географія", "еволюційна економіка", "сталий розвиток", "інтелектуальна спеціалізація". Нова економічна географія розглядає просторові зв'язки не як один з багатьох, а як основний чинник, що визначає соціально-економічні процеси зростання й розвитку. Еволюційна економіка описує економічні процеси за аналогією з еволюційними процесами в природі. Сталий розвиток є розширенням неоліберальної парадигми. Тут так само економічний розвиток на чільному місці, але беруться до уваги ті соціальні та екологічні чинники, які дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних і майбутніх поколінь. Концепція інтелектуальної спеціалізації - це новий підхід у політиці ЄС, який став ключовим елементом його політики щодо регіонів. Стратегія включає три взаємопов'язані пріоритети: розумне зростання; сталий розвиток; інклюзивне включення. Метою стратегії є вироблення для кожного регіону індивідуального підходу щодо виходу з рецесії з подальшим забезпеченням довгострокового розвитку.
Цитованість авторів публікації:Пелех О.
Бібліографічний опис для цитування:
Пелех О. Б. Еволюція поглядів на чинники економічного розвитку: нові теоретичні підходи / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 7. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_7_2.
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Пелех Оксана Богданівна (економічні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити
"Анкету науковця"
|