Визначено, що, незважаючи на те, що різні аспекти наявних теоретичних концепцій міграції працюють і в даний час, єдиної загальної теорії міграції досі немає. Саме тому класичні теорії міграції не втрачають своєї актуальності донині й використовуються для вирішення поставлених цілей і завдань. За роки незалежності в Україні формально були створені державні Інститути, до повноважень яких належать питання регулювання міжнародної міграції населення, а також закладено підвалини нормативно-правової бази в цій сфері. Проте й нині в державі відсутня чітка, науково обгрунтована і, що найважливіше, реалістична зовнішня міграційна політика, яка б ураховувала наявну демографічну ситуацію і стан вітчизняного ринку праці, відповідала б інтересам держави в цілому, її окремих регіонів, а також різних груп населення, у тім числі безпосередніх мігрантів. На основі оцінки економетричної моделі впливу міграції виявлено, що загальна кількість доходу від працюючих іммігрантів в Україні є нижчою за відносні темпи зміни обраних факторів. Якщо трудовий дохід збільшиться на 1 %, то відносні темпи зростання припливу робочої сили в Україну зростуть приблизно на 4 % за умови незмінності усіх інших чинників. З огляду на це, стратегія участі України у світових процесах трудової міграції має бути спрямована на боротьбу з бідністю.

  Повний текст PDF - 701.152 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"