Мета роботи - обгрунтування необхідності правової регламентації дій органів місцевого самоврядування у разі появи ознак неплатоспроможності. Проаналізовано кожен етап управління місцевими запозиченнями з точки зору наявності правових норм щодо недопущення здійснення місцевих запозичень територіальними громадами міст із слабким фінансовим станом і регламентування послідовності дій у випадку дефолтів. За результатами дослідження одержані такі висновки: більшість правових обмежень у сфері управління місцевими фінансами спрямована на недопущення необгрунтованих запозичень або покарання місцевих органів, що зазнали труднощів у виконанні боргових зобов'язань; держава формально контролює процес здійснення місцевих запозичень без взяття фінансової відповідальності; у національному законодавстві відсутній механізм регулювання діяльності територіальних громад за наявності тимчасових або постійних труднощів щодо виконання боргових зобов'язань. Обгрунтовано доцільність прийняття в Україні універсального нормативно-правового акта, який би регулював всю сукупність відносин, що виникають під час здійснення місцевих запозичень. Обов'язково у цьому акті повинен бути розділ, присвячений діям позичальника в разі появи ознак дефолту, оголошення дефолту та визнання позичальника неплатоспроможним (банкрутом). Розділ щодо дефолтів може мати таку структуру: регламентація процедури уникнення оголошення дефолту; оголошення дефолту з досудовим відновленням платоспроможності позичальника; оголошення дефолту з визнанням позичальника у судовому порядку банкрутом.

  Повний текст PDF - 324.048 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"