Досліджено суть державного регулювання земельних відносин і виокремлено основні інструменти аграрної регуляторної політики держави. З огляду на суттєві проблеми та диспропорції в аграрному виробництві, а також недоліки правового забезпечення земельних відносин, обгрунтовано необхідність державного втручання у сферу землеволодіння та землекористування. На основі дослідження закордонного досвіду реформування земельних відносин зроблено висновки щодо необхідності суттєвого обмеження ринкового саморегулювання земельних відносин, особливо у перші роки запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Виокремлено екологічну складову земельної політики держави та визначено основні інструменти еколого-економічного державного регулювання земельних відносин, серед яких стандартизація і нормування, ліцензування, моніторинг, екологічна експертиза проектів, екологічний аудит та екологічна сертифікація.

  Повний текст PDF - 282.469 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"