Найпоширенішим програмним інструментом при неавторизованих змінах цифрових зображень (ЦЗ) залишається клонування, при якому частина ЦЗ (прообраз) копіюється й переноситься в іншу його область, утворюючи клон. Найбільш складною та такою, що практично не має на сьогоднішній день задовільного рішення залишається задача відокремлення клону від прообразу (визначення, яка саме з виявлених спочатку областей є клоном, а яка прообразом) за умов їх однакової обробки або при її відсутності, що на практиці часто має місце, наприклад, у випадку малих розмірів прообразу. Рішення такої задачі дозволить підвищити в цілому інформативність результатів виявлення клонування. Існуючі методи для рішення цієї задачі використовують, як правило, технологію цифрових водяних знаків, вбудовування яких у ЦЗ дозволяє контролювати процес його наступних змін, однак порушує при цьому цілісність ЦЗ. Мета роботи - розробка теоретичних основ методу відокремлення клону від прообразу, що забезпечать його ефективну роботу без використання технології цифрових водяних знаків в умовах відсутності відмінностей у наступній обробці клону й прообразу. При розробці використовується блоково орієнтований підхід. Знайдений кількісний параметр - норма відмітного околу клону/прообразу, що представляє квадратну матрицю малого розміру, елементи якої відображають відмінність блоку клону/прообразу від блоків-сусідів. Знайдений параметр дозволяє ефективно відокремлювати область клону від прообразу. Показано, що максимальна ефективність відокремлення досягається у випадку відмітного околу радіуса 1. Для блоку 32 * 32 пікселя помилки не перевищують 5,5 %. Наведені результати обчислювального експерименту.