Мета дослідження - вивчення можливих змін якості життя у дітей з вродженою патологією зорового аналізатора та її компонентів для формування ефективних підходів до організації заходів з посилення профілактики сліпоти і слабобачення серед дітей перших років життя, розроблених для запобігання зростанню показників дитячої інвалідності за зором, зокрема, абсолютної кількості випадків виникнення сліпоти і слабобачення з початком її формування в ранньому дитячому віці. Первинним матеріалом наукового дослідження були анкети соціологічного опитування за адаптованою версією стандартизованого опитувальника Childrenіs Visual Function Questionnaire (CVFQ). Всього було проаналізовано 498 анкет. Респондентів, якими виступали батьки дітей до трьох років, було розподілено на основну і контрольну групи. До основної групи увійшли батьки, у дітей яких було діагностовано патологію зорового аналізатора з перших днів життя (398 анкет) і до контрольної увійшли батьки дітей цього ж віку без вищевказаної патології (100 анкет). Науковою базою дослідження стали амбулаторно-поліклінічні відділення закладів охорони здоров'я м. Київ, в яких надається медична допомога дітям перших трьох років життя, зокрема з вродженою патологією органа зору (3 заклади). Досягнення мети дослідження потребувало використання комплексу методів дослідження, основою для яких став системний підхід, а саме: медико-статистичний та соціологічний (анкетне опитування з попереднім повідомленням респондентам про мету та завдання дослідження, після одержання від них усної добровільної згоди на участь в анонімному анкетуванні) методи. За результатами дослідження з'ясовано, що батьки дітей з контрольної групи оцінили загальний зір (загальне сприйняття зору) своїх дітей сумарно в 89,75 ± 1,33 балів, проти 60,25 ± 1,96 балів за сумарною оцінкою батьків дітей з основної групи (різниця склала 32,87 %, за p < 0,001). В цілому, за сумарними оцінками батьків, якість життя дітей раннього віку з порушенням зорових функцій від народження (в основній групі), в сумарній кількості балів склала 64,89 ± 1,01 проти 84,67 ± 0,92 в контрольній групі, з різницею в 23,4 % (p < 0,001). Проведене дослідження доводить, що порушення зорових функцій навіть одного ока в ранньому віці дитини, призводить до змін якості її життя, а особливо у разі наявності зорових порушень від народження. Обгрунтовано доцільність посилення заходів своєчасного виявлення та лікування порушень зорових функцій у дітей раннього віку, із залученням батьків та родини, в якій виховується дитина з порушенням зорових функцій в ранньому віці, медичного персоналу, фахівців освіти (дошкільної), з метою мультидисциплінарного сприяння розв'язанню складної медико-соціальної проблеми виховання та розвитку таких дітей з формуванням позитивного прогнозу їх соціалізації та працевлаштування в майбутньому. Взаємодія у формі співпраці сімейного лікаря та дитячого офтальмолога в межах своїх компетенцій щодо порушення функцій зорового аналізатора з перших днів життя дитини сприятиме здійсненню ефективного тривалого нагляду за родиною, запобігаючи розвитку медико-соціальної дезадаптації як самої дитини, так і її родини.

  Повний текст PDF - 436.727 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"