Архітектурна композиція міського простору й окремих його складових елементів під впливом об'єктивних обставин, починаючи з XIX ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на "європейський" лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв'язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів за умов відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів тз Москви та Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами та традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці XIX ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв'язків із ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі - через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору - основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в XIX ст. і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку за сучасних умов для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза - втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.Архітектурна композиція міського простору й окремих його складових елементів під впливом об'єктивних обставин, починаючи з XIX ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на "європейський" лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв'язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів за умов відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів тз Москви та Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами та традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці XIX ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв'язків із ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі - через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору - основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в XIX ст. і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку за сучасних умов для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза - втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.

  Повний текст PDF - 2.642 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"