В останні століття візуальний образ архітектурного середовища історичних міст Польщі та України суттєво відрізняється. Архітектурна організація історичних осередків польських міст, що базується на застосуванні візуально закритих просторів, виявляє ознаки характерні для західноєвропейської урбаністичної традиції, тоді як більшість українських міст аж до XIX ст. розбудовувалися за принципом візуальної відкритості та інтеграції з ландшафтом. Складається враження, що ця істотна концептуальна відмінність архітектурного середовища існувала завжди, хоча обидві країни розташовані поруч на карті Європи. Але спосіб заснування польських та українських міст у період раннього середньовіччя (до XIII ст.), а також наукові бібліографічні джерела, надають підстави говорити про наявність у тогочасних містах ряду подібних композиційних характеристик. Це, зокрема, залежність містобудівної структури архітектурного образу та загальної композиції архітектурного ансамблю міста від місцевого ландшафту, візуальна відкритість міського простору на околиці, розміщення основних домінант так, щоб вони добре сприймались з різної віддалі, а також формування міських осередків із кількох містобудівних елементів, різних за функціональним призначенням, розміром і потребами до розміщення в ландшафті. Таким чином, інтеграція з ландшафтом, яка аж до XIX ст. характеризувала забудову українських міст може бути продовженням застосування тієї самої давньої концепції формування архітектурного середовища, яка в період раннього середньовіччя, до часу інтенсивного поширення на європейський схід процесів нової локації міст застосовувалась також у Польщі, і яка щойно в XIII - XIV ст., через історичні обставини, була здебільшого втрачена. В долокаційному розвитку польських та українських міст проявилися дуже давні регіональні урбаністичні традиції, і їх дослідження є необхідним для належної оцінки спільного внеску обох країн в загальносвітову культуру.В останні століття візуальний образ архітектурного середовища історичних міст Польщі та України суттєво відрізняється. Архітектурна організація історичних осередків польських міст, що базується на застосуванні візуально закритих просторів, виявляє ознаки характерні для західноєвропейської урбаністичної традиції, тоді як більшість українських міст аж до XIX ст. розбудовувалися за принципом візуальної відкритості та інтеграції з ландшафтом. Складається враження, що ця істотна концептуальна відмінність архітектурного середовища існувала завжди, хоча обидві країни розташовані поруч на карті Європи. Але спосіб заснування польських та українських міст у період раннього середньовіччя (до XIII ст.), а також наукові бібліографічні джерела, надають підстави говорити про наявність у тогочасних містах ряду подібних композиційних характеристик. Це, зокрема, залежність містобудівної структури архітектурного образу та загальної композиції архітектурного ансамблю міста від місцевого ландшафту, візуальна відкритість міського простору на околиці, розміщення основних домінант так, щоб вони добре сприймались з різної віддалі, а також формування міських осередків із кількох містобудівних елементів, різних за функціональним призначенням, розміром і потребами до розміщення в ландшафті. Таким чином, інтеграція з ландшафтом, яка аж до XIX ст. характеризувала забудову українських міст може бути продовженням застосування тієї самої давньої концепції формування архітектурного середовища, яка в період раннього середньовіччя, до часу інтенсивного поширення на європейський схід процесів нової локації міст застосовувалась також у Польщі, і яка щойно в XIII - XIV ст., через історичні обставини, була здебільшого втрачена. В долокаційному розвитку польських та українських міст проявилися дуже давні регіональні урбаністичні традиції, і їх дослідження є необхідним для належної оцінки спільного внеску обох країн в загальносвітову культуру.

  Повний текст PDF - 929.047 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"