Проаналізовано ситуацію щодо пост-індустріального містобудування та проблем який виявився найбільш урбанізованим за всю історію людства. Розглянуто сучасну урбаністичну ситуацію, в контексті перегляду поняття про централізоване моделювання міського розвитку та компетенцію органів, котрі його здійснюють. Усі ці дані, самі по собі, можна розглядати як теорію імпульсного розвитку крупного поселення у своєму розгорнутому викладі, однак крім того, також у вигляді прикладної системи знань і рекомендацій щодо теорії міста у XXI ст. На початку XXI ст., "процесуальна" урбаністична модель, зазнала значних змін. Ріст сфери послуг змінив транспортні пріорітети, місця скупчення мас людей, вимоги до життєвого простору тощо. Обслуговування та непромислова діяльність, що переважно концентрується у центральній частині міст, створили нові інфраструктурні виклики, які неможливо вирішити в межах мінливості "непромислової" діяльності, фактори успіху якої не є стабільними і потребують постійного креативного пошуку. Важливіш кроком до окреслення теоретико-практичної схеми імпульсного моделювання пост-індустріальної містобудівної тканини, є роль і місце універсальних факторів стрімкого урбаністичного розвитку. Універсальні містобудівельні імпульси, чотири із них - інфраструктурні, демографічні, економічні, та легендарні тією чи іншою мірою можуть бути присутніми у прото-постіндустріальному досвіді проаналізованих гіпер-міст. Важливим чинником стимулювання людського потенціалу міста є відчуття конкуренції та змагальності щодо так само розвинених і прогресуючих сусідніх міст, в яку залучена міська громада. Досвід обмеженого суперництва полісів класичної Греції та північно-італійських міст епохи Ренесансу, сприяли активному розвитку науки і знань, інтелектуальних видів діяльності та мистецтва. Отже, для конструювання містоперетворювальних імпульсів розвитку пост-індустріального міста, універсальні чинники стрімкого росту урбаністичних тканин, варто розділити на дві частини. Одна із них може бути віднесеною до повноважень загальноміського центру з адміністрування та регуляції. До них відносяться щойно виділені фактори: доступності, самодостатності, фаворитивності, нобілізації та мобілізаційності. Всі решта фактори можуть бути віднесені до масштабу локальних кластерів та реалізовуватись на їхньому рівні.Проаналізовано ситуацію щодо пост-індустріального містобудування та проблем який виявився найбільш урбанізованим за всю історію людства. Розглянуто сучасну урбаністичну ситуацію, в контексті перегляду поняття про централізоване моделювання міського розвитку та компетенцію органів, котрі його здійснюють. Усі ці дані, самі по собі, можна розглядати як теорію імпульсного розвитку крупного поселення у своєму розгорнутому викладі, однак крім того, також у вигляді прикладної системи знань і рекомендацій щодо теорії міста у XXI ст. На початку XXI ст., "процесуальна" урбаністична модель, зазнала значних змін. Ріст сфери послуг змінив транспортні пріорітети, місця скупчення мас людей, вимоги до життєвого простору тощо. Обслуговування та непромислова діяльність, що переважно концентрується у центральній частині міст, створили нові інфраструктурні виклики, які неможливо вирішити в межах мінливості "непромислової" діяльності, фактори успіху якої не є стабільними і потребують постійного креативного пошуку. Важливіш кроком до окреслення теоретико-практичної схеми імпульсного моделювання пост-індустріальної містобудівної тканини, є роль і місце універсальних факторів стрімкого урбаністичного розвитку. Універсальні містобудівельні імпульси, чотири із них - інфраструктурні, демографічні, економічні, та легендарні тією чи іншою мірою можуть бути присутніми у прото-постіндустріальному досвіді проаналізованих гіпер-міст. Важливим чинником стимулювання людського потенціалу міста є відчуття конкуренції та змагальності щодо так само розвинених і прогресуючих сусідніх міст, в яку залучена міська громада. Досвід обмеженого суперництва полісів класичної Греції та північно-італійських міст епохи Ренесансу, сприяли активному розвитку науки і знань, інтелектуальних видів діяльності та мистецтва. Отже, для конструювання містоперетворювальних імпульсів розвитку пост-індустріального міста, універсальні чинники стрімкого росту урбаністичних тканин, варто розділити на дві частини. Одна із них може бути віднесеною до повноважень загальноміського центру з адміністрування та регуляції. До них відносяться щойно виділені фактори: доступності, самодостатності, фаворитивності, нобілізації та мобілізаційності. Всі решта фактори можуть бути віднесені до масштабу локальних кластерів та реалізовуватись на їхньому рівні.

  Повний текст PDF - 2.392 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"