Визначено значення духовно-світоглядних цінностей у професії та підготовці архітекторів, роль особи викладача в цьому процесі. Рефлексії здійснено на прикладі Львівської архітектурної школи та її представника професора А. Рудницького. Розглянуто риси людини, які не повинні залежати від часу, - професіоналізм, честь, духовність, справедливість, доброта. Основою для висновків став особистий досвід співпраці з професорам А. Рудницьким і спогади колег-викладачів і колишніх студентів. Аналіз охоплює окремі події, надані на тлі історичних обставин кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто методичні засади викладання, що їх дотримувався професор Рудницький, його принципи спілкування зі студентами, залучення їх до практтного проектування, виховання поваги до архітектурної спадщини минулого. Показано, як за умов ідеологічного тиску на духовні традиції народу, завдяки професіоналізму, принциповій позиції фахівців-архітекторів і повазі до думки викладачів політехніки, вдавалося уникнути багатьох містобудівних помилок і послідовно відстоювати історичне середовище Львова. Серед архітекторів Львівської політехніки панував дух загальнолюдських цінностей, важливими були не лише знання професії, але й літератури, мистецтва і культури загалом. Відчуваючи відповідальність за майбутнє львівської архітектурної школи, професор підтримував молодих працівників, формував клімат психологічного комфорту в колективі. Обгрунтовано нерозривність процесу формування високих духовно-світоглядних рис і високого професіоналізму. Особливо це стосується архітектури, яка перебуває на стику інженерної, гуманітарної та мистецької сфери, а діяльність архітектора, спрямована на людські потреби та цінності, вимагає від нього відповідних моральних якостей, і передусім - порядності та відповідальності. У забезпеченні єдності духовного і грофесіонального в нових реаліях життя, у методиці виховання молодих фахівців роль і приклад викладача залишаються вирішальними.Визначено значення духовно-світоглядних цінностей у професії та підготовці архітекторів, роль особи викладача в цьому процесі. Рефлексії здійснено на прикладі Львівської архітектурної школи та її представника професора А. Рудницького. Розглянуто риси людини, які не повинні залежати від часу, - професіоналізм, честь, духовність, справедливість, доброта. Основою для висновків став особистий досвід співпраці з професорам А. Рудницьким і спогади колег-викладачів і колишніх студентів. Аналіз охоплює окремі події, надані на тлі історичних обставин кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто методичні засади викладання, що їх дотримувався професор Рудницький, його принципи спілкування зі студентами, залучення їх до практтного проектування, виховання поваги до архітектурної спадщини минулого. Показано, як за умов ідеологічного тиску на духовні традиції народу, завдяки професіоналізму, принциповій позиції фахівців-архітекторів і повазі до думки викладачів політехніки, вдавалося уникнути багатьох містобудівних помилок і послідовно відстоювати історичне середовище Львова. Серед архітекторів Львівської політехніки панував дух загальнолюдських цінностей, важливими були не лише знання професії, але й літератури, мистецтва і культури загалом. Відчуваючи відповідальність за майбутнє львівської архітектурної школи, професор підтримував молодих працівників, формував клімат психологічного комфорту в колективі. Обгрунтовано нерозривність процесу формування високих духовно-світоглядних рис і високого професіоналізму. Особливо це стосується архітектури, яка перебуває на стику інженерної, гуманітарної та мистецької сфери, а діяльність архітектора, спрямована на людські потреби та цінності, вимагає від нього відповідних моральних якостей, і передусім - порядності та відповідальності. У забезпеченні єдності духовного і грофесіонального в нових реаліях життя, у методиці виховання молодих фахівців роль і приклад викладача залишаються вирішальними.

  Повний текст PDF - 1.923 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"