Мета роботи - оцінити ефективність комбінації валсартану й гідрохлортіазиду та її вплив на структурно-функціональні параметри міокарда лівого передсердя (ЛП) в жінок із гіпертонічною хворобою (ГХ) у стані постменопаузи. У відкрите проспективне контрольоване дослідження залучили 100 жінок у стані постменопаузи з неускладненою ГХ. Трансторакальну та спекл-трекінг ехокардіографію виконали на ультразвуковому сканері "Vivid E9 XDClear Console 4D Expert 100" (General Electric, США) синхронізовано із записом ЕКГ. Добове моніторування артеріального тиску (АТ) здійснили за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). Через 6 місяців лікування антигіпертензивною комбінацією валсартану і гідрохлортіазиду всім жінкам повторно виконали обстеження в повному обсязі. Статистичний аналіз результатів здійснювали, використовуючи пакет програм Statistica 13.0. Усі тести були двобічними, статистично значущими вважали відмінності при p << 0,05. На тлі 6-місячного лікування валсартаном і гідрохлортіазидом у жінок із ГХ у стані постменопаузи вірогідно знизилися показники офісного систолічного АТ та офісного діастолічного АТ (р << 0,001), спостерігали нормалізацію цих параметрів. Цільовий рівень АТ, за даними офісного вимірювання, досягнуто у 64 % хворих. Визначили вірогідне зниження індексу часу САТ у денний період в 1,6 раза (р = 0,012), ранкового підйому САТ (р = 0,021) та середнього пульсового АТ (р = 0,012). Аналіз динаміки деформаційних властивостей міокарда ЛП під впливом 6-місячної антигіпертензивної терапії не показав вірогідні зміни показників поздовжнього стрейну ЛП у жінок із ГХ у стані постменопаузи на відміну від стрейну ЛШ. Висновки: комбінована антигіпертензивна терапія валсартаном і гідрохлортіазідом у жінок у стані постменопаузи є ефективною, безпечною та характеризується хорошою толерантністю. Застосування такої терапії протягом 6 місяців вірогідно не впливає на розміри та деформаційні властивості ЛП на відміну від позитивного структурно-функціонального ремоделювання ЛШ.Мета роботи - оцінити ефективність комбінації валсартану й гідрохлортіазиду та її вплив на структурно-функціональні параметри міокарда лівого передсердя (ЛП) в жінок із гіпертонічною хворобою (ГХ) у стані постменопаузи. У відкрите проспективне контрольоване дослідження залучили 100 жінок у стані постменопаузи з неускладненою ГХ. Трансторакальну та спекл-трекінг ехокардіографію виконали на ультразвуковому сканері "Vivid E9 XDClear Console 4D Expert 100" (General Electric, США) синхронізовано із записом ЕКГ. Добове моніторування артеріального тиску (АТ) здійснили за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). Через 6 місяців лікування антигіпертензивною комбінацією валсартану і гідрохлортіазиду всім жінкам повторно виконали обстеження в повному обсязі. Статистичний аналіз результатів здійснювали, використовуючи пакет програм Statistica 13.0. Усі тести були двобічними, статистично значущими вважали відмінності при p << 0,05. На тлі 6-місячного лікування валсартаном і гідрохлортіазидом у жінок із ГХ у стані постменопаузи вірогідно знизилися показники офісного систолічного АТ та офісного діастолічного АТ (р << 0,001), спостерігали нормалізацію цих параметрів. Цільовий рівень АТ, за даними офісного вимірювання, досягнуто у 64 % хворих. Визначили вірогідне зниження індексу часу САТ у денний період в 1,6 раза (р = 0,012), ранкового підйому САТ (р = 0,021) та середнього пульсового АТ (р = 0,012). Аналіз динаміки деформаційних властивостей міокарда ЛП під впливом 6-місячної антигіпертензивної терапії не показав вірогідні зміни показників поздовжнього стрейну ЛП у жінок із ГХ у стані постменопаузи на відміну від стрейну ЛШ. Висновки: комбінована антигіпертензивна терапія валсартаном і гідрохлортіазідом у жінок у стані постменопаузи є ефективною, безпечною та характеризується хорошою толерантністю. Застосування такої терапії протягом 6 місяців вірогідно не впливає на розміри та деформаційні властивості ЛП на відміну від позитивного структурно-функціонального ремоделювання ЛШ.

  Повний текст PDF - 449.521 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"